Ви тут:
Інтернет-конференція Полтавщина Суспільство 

Про особливості ведення касових операцій у національній валюті України розповів Дмитро Коротюк

Суб’єкти господарювання під час здійснення діяльності проводять розрахунки готівкою у національній валюті та здійснюють валютні операції. Щоб не порушити порядок безліч платників податків вже отримали роз’яснення щодо «Особливості ведення касових операцій у національній валюті України. Дотриманням вимог валютного законодавства», але запитання продовжують виникати.

На актуальні запитання відповів під час Інтернет-конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» перший заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Дмитро Коротюк.

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50 тис. грн включно, на розрахунки суб’єкта господарювання з фізичними особами на виплати пов’язані з оплатою праці?

Обмеження щодо граничної суми розрахунків встановлене у розмірі 50 тис. грн включно, не поширюється на розрахунки суб’єкта господарювання з фізичними особами на виплати пов’язані з оплатою.

Чи має право керівник виконувати функції касира та підписувати касові документи окремо як касир та як керівник підприємства?

Норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства. При цьому під час оформлення касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир та керівник підприємства.

У зв’язку з прийняттям змін до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зі змінами та доповненнями, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148, який порядок оприбуткування готівки юридичними особами?

Пунктом 11 розділу ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зі змінами та доповненнями, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148 (далі – Положення № 148) передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

У зв’язку з прийняттям змін до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зі змінами та доповненнями, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148, який порядок оприбуткування готівки фізичними особами?

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Які дії суб’єкта господарювання у разі втрати книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових квитанцій (РК)?

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Скасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати тощо.

У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Скасування реєстрації РК здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.

Які дії суб’єкта господарювання у разі отримання за товар готівкових коштів, але через РРО помилково проведена сума за відділом?

 При помилково проведеній сумі через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) за відділом складається акт про скасування помилково проведеної суми та після отримання готівки від покупця за проданий товар проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням касового чеку на повну суму проведеної операції.

Чи необхідно застосовувати на господарській одиниці РРО ФОП платнику ЄП, який здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, а технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку?

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Також слід зазначити, якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Чи необхідно суб’єктами підприємницької діяльності подавати до НБУ декларацію про валютні цінності та майно, що перебувають за межами України у зв’язку із набранням 07.02.2019 р. чинності Законом про валюту?

Статтею 16 Закону про валюту визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Декрет №15-93, а також припинено дію Указу №319. Законом про валюту декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам України і знаходиться за межами України, не передбачено. Таким чином, суб’єктами про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за звітні періоди починаючи з І кварталу 2019 р. не подається.

Останнім періодом, за який необхідно було подавати таку декларацію, і є IV квартал 2018 року.