Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

«Полтававодоканал» провів екскурсію Затуринськими очисними спорудами для студентів-екологів

Від каналізаційнихстоків – до чистої води. У рамках навчальної практики перший та другий  курси природничого факультету Полтавського Національного Педагогічного Університету ознайомилися із шляхом, який проходять стоки на очисних спорудах.

Проводив екскурсію начальник дільниці Затуринських очисних споруд Сергій Мистюк. Спочатку студентам показали приймальні камери стоків.

– Ми розповідаємо молоді про те, наскільки важлива та відповідальна робота у працівників очисних споруд.  Наглядно показуємо, у якому стані вода потрапляє на споруди, і якою вона стає потім, на виході. Усім, а особливо майбутнім екологам, які, можливо, також колись працюватимуть на водоканалі, дуже важливо знати технологію цього складного процессу із середини, – розповів Сергій Мистюк.

Після приймальної камери, стоки потрапляють на спеціальні решітки, де відбирається крупне сміття, яке потім вивозиться на утилізацію.

За одну зміну на Затуринських очисних спорудах може назбиратися 100-200 кг сміття.

– Після цього стоки потрапляють у пісколовку: там відловлюється усе, що важче, аніж вода: пісок та дрібне каміння. Далі стоки опиняються у первинних відстійниках, де осідає сирий осад, – пояснив процес Сергій Мистюк.

Наступний крок – потрапляння стічної води в блок аеротенок. В них знаходиться «активний мул» – спеціальні мікроорганізми, які окислюють органічні забруднення, очищуючи при цьому воду.

– Активний мул – дуже вибагливий, і потребує особливого догляду. Він гине, якщо знаходиться понад 2 години без кисню. Треба слідкувати, щоб ці мікроорганізми завжди перебували у комфорті: не були «голодними», щоб їм не було холодно чи спекотно. Без цього вони просто не виживають. Турбуємось про активний мул, наче про малу  дитину, – зауважив начальник дільниці.

Після того, як активний мул очистить воду, вона потрапляє до вторинних відстійників, де мул відділяють від очищеної води. Далі вода потрапляє до черги біоставків, очищуючись природнім шляхом. Потім по каналу, довжиною шість кілометрів, потрапляє до річки Коломак.

Також студенти познайомилися із тепловими насосами, які десять років тому були встановлені на  Затуринських очисних спорудах. За рахунок тепла стічних вод опалюються приміщення споруд.

– Ці насоси – наша гордість. Завдяки ним ми значно економимо на природному газі. Як це відбувається: стічні води, навіть взимку,  мають температуру 18 градусів Цельсія. Завдяки тепловим насосам піднімаємо потенціал стічних вод до 60 градусів, і, таким чином, аккумулюємо тепло, – розповів начальник служби каналізації «Полтававодоканалу» Іван Мистюк.

Другокурсниця Антоніна Нагощенко каже: приголомшена тим, що побачила на очисних спорудах:

– Я вперше тут побувала, і те, що я побачила, можна порівняти з чудом. Різниця між стічною водою, яку бачили  на початку екскурсії, та очищеною – вражаюча! Щиро вдячна працівникам водоканалу за таку цікаву й повчальну екскурсію.

До слів подяки приєдналася і викладачка кафедри природничого факультету ПНПУ Олеся Ханнанова:

– Для студентів-екологів ці знання – особливо важливі. Це колись знадобитися їм у професійній сфері. Тож ми намагаємося щороку відвідувати очисні споруди водоканалу та їх лабораторію. Вдячні, що для нас завжди тут проводять  змістовні та цікаві екскурсії.  

За словами генерального директора «Полтававодоканалу» Василя Воротинцева, на комунальному підприємстві «Полтававодоканал»  завжди раді показати і розказати про роботу, яку виконують його працівники:

– Ми завжди радо зустрічаємо молодь, яка до нас приходить. Радіємо їх небайдужості до праці усього нашого колективу. Сподіваємося, що хтось із цих майбутніх екологів колись прийде до нас молодим фахівцем. Від того, як ми виховаємо нашу зміну, залежить майбутнє наших нащадків. Адже очисні споруди – це своєрідний посередник між людиною та довкіллям.