Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Лубенський краєзнавчий музей “живе” просто неба

Вже не вперше Лубенський краєзнавчий музей ім. Г.Я. Стеллецького дивує лубенців своїми ідеями і проектами, демонструючи громадськості свою відкритість, сучасність, готовність до співпраці.

Черговий задум колективу – музей просто неба, який успішно діє і залучає до активної роботи дітей із пришкільних таборів, пише газета “Лубенщина”.

“Це наша спільна колективна ідея. Діти вважають, що музей, це просто стіни, експонати, яких не можна торкатись, там треба обережно поводитись і т.п. Тому ми вирішили показати, що музей – це цікаво і весело. Для цього обрали саме ЗШ №10. Зазвичай, ми працюємо в цьому напрямку не самі, а запрошуємо когось у партнери, обираємо певну тематику, наприклад обряди під час святкування Трійці, народні традиції, залучаємо волонтерів з міської бібліотеки для дітей, запрошуємо гостей. В рамках музею просто неба влаштовуємо цікаві локації для дітей. На одній із таких працює і наш гість з Опішні, – коментує молодший науковий співробітник музею Тетяна Сафронова.

Це Анатолій Гейко – завідувач відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні. Він приїхав на запрошення директора Лубенського краєзнавчого музею Віктора Верещаки, на одній із локацій проводив майстер-клас для дітей по виготовленню глиняних виробів.

“Я розповідатиму дітям про виникнення гончарства, його походження і розвиток від минувшини до сучасності. Гончарна глина є пластичною і масткою, з неї можна виготовити посуд, висушити і обпалити. Зі звичайною такого не вийде зробити. Втім, навіть гончарна потребує обробки, певної витримки, домішок. В процесі роботи її «знежирюють», або навпаки. Стародавні гончарі працювали з цим матеріалом методом спроб, експериментували і таким чином знаходили для себе нову технологію. Хочеться, щоб діти не лише почерпнули корисну інформацію, а й самі спробували щось поліпити, відчути матеріал тактильно, побачити яким він є насправді”, – розповідає майстер.

Хтось активно, а хтось не дуже – діти мандрували з однієї локації на іншу і пізнавали щось нове. На них чекали вікторини, ліплення з глини, пошукова робота та археологічні розкопки, зустріч з мольфаром та загадки Древнього Єгипту. Із закінченням пришкільних таборів музей просто неба не завершує свою роботу, а пропонує маленьким лубенцям та їх батькам цікаві екскурсії Лисою та Замковою горою.

 

Перейти до вмісту