Ви тут:
Суспільство Україна 

15 червня – Троїцька поминальна субота: правила і звичаї

Окрім щоденного поминання померлих, у церковному році існують окремі дні, у які Церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн. Такі дні називаються Батьківськими Вселенськими поминальними суботами. Одним з таких днів є Троїцька поминальна субота, яка завжди відбувається напередодні святкування П’ятидесятниці.

Про звичаї та правила, пов’язані із цим днем розповідає духовенство Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира (УПЦ).

Поминальні суботи називають також батьківськими, тому що батьки (родителі) ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті.

“Звичайне поминання починається з покійних батьків і матерів, прародичів, тож поняття «батьківська субота» пов’язане з кровними узами. Наші рідні йдуть у світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні особливо просять у ці дні Триєдиного Бога, щоб Він помилував їх”.

Дехто вважає Троїцьку поминальну суботу нібито особливим днем молитви за самогубців. Але справа мається інакше. Канон поминальної суботи перераховує всіх, хто загинув: і тих, хто пропав безвісти, і тих, хто загинув.

“Навіть поминаємо тих, хто, можливо, убитий ближнім своїм, але це було інсценовано як самогубство. Один Бог свідок того, що трапилося в житті цієї людини”.

У дні поминання спочилих православні християни передають у храм записки з іменами своїх покійних родичів.

“При цьому потрібно пам’ятати, що в ці записки можна вносити імена тільки тих померлих, які за життя були охрещені, тобто були членами Церкви. За нехрещених та самогубців, рідним можна молитися вдома або біля їх могили на кладовищі”.

У ці дні в храмі слід ставити свічки. Свічка – це наша жертва Богові і також символ нашої молитви. Тому, коли християни ставлять свічки, то вони обов’язково в цей момент просять Бога за спокій їхніх близьких, називаючи імена спочилих родичів.

Є ще один добрий звичай у Церкві. У дні поминання віруючі приносять до храму поживу для незаможних. Ця їжа освячується під час богослужіння і потім роздається тим, хто потребує допомоги.