Ви тут:
Суспільство Україна 

Зібрали докази вбивства Петлюри чекістами

Вся українська еміграція була одностайною в думці, що Симон Петлюра у травні 1926 року був вбитий радянськими спецслужбами. За словами чекістів, лідери Української партії соціалістів-революціонерів мали відповідні докази й готувалися їх оприлюднити.

“В эсеровских парижских кругах получены из Берлина сведения, что там имеются документальные данные, что убийство Петлюры организовано Соввластью, – відзначалося в донесенні радянської закордонної розвідки від 18 червня 1926 року з Парижу. – Последняя будто бы чрезвычайно обеспокоена появлением в Польше у власти Пилсудского – большого личного друга Петлюры. В связи с этим Москва ожидала оживления деятельности Петлюры, поддержаного Пилсудским, для организации нового восстания против большевиков на Украине. Поэтому решено было убить Петлюру и одновременно с этим усилить террор на Украине, чем именно и объясняется начавшиеся будто бы там усиленные аресты. Эсэры предполагают вышеуказанные документы опубликовать во всеобщее сведение”.

Панахида за Головним отаманом військ УНР Симоном Петлюрою в 40-й день після вбивства, липень 1926 року. Українська станиця поблизу табору Каліша, Польща

В іншому чекістському донесенні, з Берліну 6 липня 1927 року, повідомлялося, що Ян Токаржевський-Карашевич мав докази причетності радянських спецслужб до вбивства Петлюри, а професор Андрій Яковлів про теракти радянської влади проти українців.

“В Варшаве имеются полученные от Токаржевского сведения об имевшихся у него документах, доказывающих, что покушение на Петлюру было произведено по поручению Соввласти, – йшлося в донесенні. – Эти документы должны были послужить причиной новой отсрочки процесса Шварцбардта”.

Із часів приходу до влади в Польщі Юзефа Пілсудського в польських та українських середовищах безперестанно кружляти чутки про відновлення союзу Петлюри-Пілсудського й майбутню війну з “совєтами”. Ці настрої не були таємницею для радянських спецслужб, які через свою агентуру пильно відстежували публічні заяви і приватні розмови польських очільників, зустрічі українських і польських політиків, військового командування.

Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра серед польських та українських офіцерів, серпень 1920 р.

Це дуже важливо в контексті вбивства Симона Петлюри. В історичній літературі, як аргумент про непричетність радянських спецслужб, часто наводиться теза, що він не становив ніякої загрози для радянської влади і не могло бути ніякого польсько-українського союзу.

Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України оприлюднив на своєму сайті понад 5 тис. сторінок архівних документів, які, в т. ч. стосуються Голови Директорії та Головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри – повідомлення про вбивство, стеження за українськими діячами, які готувалися до процесу над вбивцею Самуїлом Шварцбардом.

Є інформація про зміст документів, зібраних уенерівцями для судового процесу. Це дозволило адвокатам Шварцбарда підготувати стратегію захисту і зібрати контраргументи, які б сіяли сумніви у достовірності української версії. На основі даних розвідки готували відверті маніпуляції думкою присяжних-французів, котрі були мало обізнані з перебігом подій недавньої історії України.

За матеріалами УІНП