Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Юрист Полтавського місцевого центру з надання БВПД допомогла жінці вирішити її проблему

До Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася внутрішньо переміщена особа, яка нині мешкає в Полтаві. Жінка пожалілася, що місцеве управління Пенсійного фонду України відмовила їй в призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Відмова була обґрунтована тим, що згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Відповідно до ст. 37 цього Закону, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 року за № 895/25672, до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, окрім документів померлого годувальника про стаж та заробітну плату, подаються також: свідоцтво про смерть, свідоцтво про шлюб, паспорт та ідентифікаційний код заявника, ідентифікаційний код померлого годувальника, трудова книжка померлого годувальника та довідка ГЖЕД (документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім’ї, або довідка про реєстрації місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Заявниця пояснила, що на момент смерті її чоловіка, який помер 6 липня 2017 року, місце проживання подружжя було зареєстровано за однією адресою в місті Артемівську Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, домовою книгою та копіями їх паспортів з відмітками про реєстрацію місця проживання. На підтвердження цьому вона отримала довідку про проживання, виданою (мовою оригіналу) «Исполнительным комитетом Артемовского городского совета». Однак, дана довідка не була взята до уваги спеціалістами управління Пенсійного фонду як підтвердження спільного проживання та реєстрації подружжя за однією адресою. Підставою цьому було посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року, яка передбачає, що на територіях, які тимчасового не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують. Відтак, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню.

Тож, управління Пенсійного фонду України рекомендувало заявниці в судовому порядку встановити факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», внутрішньо переміщені особи є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу. Жінка підтвердила належність до даної категорії довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і наказом директора Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було уповноважено надавати їй вторинну правову допомогу начальника відділу представництва Ірину Сидоренко.

Юрист проаналізувала ситуацію клієнтки, з’ясувала, що її покійний чоловік за життя працював на шахтах і за свою роботу отримував гідну винагороду. Тож, по досягненню пенсійного віку йому було призначено пенсію, розмір якої був значно більший за мінімальну. Крім того, вже будучи пенсіонером, чоловік продовжував працювати на різних підприємствах і отримував ще додатково і заробітну плату. Дружина ж, хоч і працювала також все життя, проте її доходи були значно менші за доходи чоловіка, відтак, і пенсія їй була призначена в мінімальному розмірі. Тож, основним джерелом сімейних доходів протягом подружнього життя були саме доходи чоловіка. На підтвердження цьому представник зібрала відповідні докази, які, в сукупності з відомостями про спільне проживання подружжя та реєстрації їх місця проживання за однією адресою, були доказовою базою до складеної заяви про встановлення факту перебування на утриманні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до п. 1 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В ході судового розгляду справи представник довела суду, що встановлення факту перебування дружини на утриманні в покійного чоловіка сприятиме реалізації її прав як вдови померлого, в тому числі права на отримання пенсії по втраті годувальника, передбаченої Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На основі наданих письмових доказів та показань свідків, суд дійшов висновку, що заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, права клієнта Центру на гідне пенсійне забезпечення було реалізовано.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть, звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел.: 56-02-88, 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).