Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Пушкарівський яр – трагічне місце на території колишніх артскладів у Полтаві

23 травня у Полтаві відбулись заходи, присвячені вивченню території колишніх артскладів, де розташовані масові захоронення жертв політичних репресій 30-х років, мирного населення та військовополонених, розстріляних під час окупації Полтави у період Другої світової війни.

За наявними документами, на території колишніх артскладів є останки десятків тисяч людей. Історики вважають, що об’єкт не досліджений, а докази масових поховань, можливо, були знищені зацікавленими особами.

На засіданні круглого столу зібрались науковці, історики, представники релігійних організацій та влади, щоб нарешті розпочати процедуру встановлення історичної правди.

“Територія колишніх артскладів — місце трагічне у Полтаві. Початок розстрілів поклали співробітники НКВС напередодні втечі з міста радянської армії. Розстріляли 240 людей. Потім прийшли німці і там влаштували спочатку тимчасовий концтабір, а потім постійний. Скільки там всього поховано загиблих — ніхто не скаже тому, що облік не вели. Багато людей вмирало від хвороб. Умови утримання були жахливі. Взимку люди спали на бетонній підлозі, прикритій соломою і гріли одне одного тілами. Багато хворіли, а медичну допомогу ніхто не надавав. Годували двічі на день баландою. Допомагали прості полтавці, кидали через колючий дріт продукти. Також допомагав Український червоний хрест. Багато було знищено євреїв. Їм наказали зібратися в одному місці, взяти з собою цінні речі, гроші, продукти на кілька днів, а потім привели до ями та розстріляли. Чоловіків було мало, бо йшла війна. Знищували старих людей, жінок, дітей”, — розповів кандидат історичних наук Віктор Ревегук.

Зараз район колишніх артскладів хочуть забудувати. Нові будинки можуть розмістити і на території захоронень, що неприпустимо, вважають історики та представники громадських організацій.

“Не можна будувати на кістках. Могила Котляревського розташована на краю старого кладовища. По самому цвинтарю проклали дорогу, це вулиця Сінна. Будувати у тому районі не можна”, – поділився своєю думкою Віктор Ревегук.

До розмови долучився і голова німецької громадської організації “European Inintianive Poltava” Крістоф Брумме, яка займається відновленням історичної пам’яті. Він повідомив, що німецькі документалісти розпочали знімати стрічку про розстріли на території Пушкарівського яру. Фільм теж повинен стати ґрунтовним аргументом проти забудови території колишніх артскладів.

Як зазначила голова ГО “Пушкарівський яр” Олександра Супряженко, громада міста, науковці повинні документально обґрунтувати історичну правду та донести владі, що це місце повинне стати меморіалом, а не будівельним майданчиком. Для цього полтавські історики напишуть історичну довідку, потім її затвердять в Інституті історії України, Українському інституті національної пам’яті і нададуть міській владі, адже саме вона вирішує, що і де будувати у місті.

Наступним етапом заходів, присвячених вивченню історичної правди, стала презентація у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці книги всесвітньовідомого автора, полтавця Едуарда Тополя “Літаючий джаз або коли ми були союзниками”, присвяченої радянсько-американській операції “Френтік”, яка полягала у човниковому русі американських бомбардувальників за трикутником Англія — Італія — Полтава у червні — вересні 1944 року. Вони завдавали масованих авіаційних ударів по важливих військових і промислових об’єктах Німеччини і її сателітів. У операції був задіяний полтавський військовий аеродром.

Автор у своїй книзі виклав не лише деталі бойових дій, а описав і життя полтавців у ті часи та згадав події, пов’язані з розстрілами євреїв “на Пушкарівці”. Під час презентації відбувся телеміст з автором.

“Те, що книга виходить українською мовою, а її презентація відбувається у Полтаві – для мене дуже приємно і відповідально. При написанні я використовував документальні дані полтавських і американських істориків. Таким чином книга заснована на фактах, але, як кожен автор, я мав право на художній елемент і цим скористався. Дуже допомогли відеоматеріали, відзняті американцями у ті часи”, – зазначив Едуард Тополь.