Ви тут:
Суспільство Україна 

Нова редакція Українського правопису: що зміниться

Кабінет міністрів 22 травня схвалив нову редакцію Українського правопису, яка замінить версію 1992 року.

Як зазначили у Кабміні, рішення про оновлення редакції правопису ухвалили “з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм”, пише 24 канал.

Як кажуть розробники – то все заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

Правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”.

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офіційних документів найрадикальніші варіації, запропоновані авторами проекту нового правопису, не зачеплять.

Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Основні зміни є такими:

  • “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку:

дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.

У художніх текстах допускатиметься заміна і на и в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

  • Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

  • Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

  • Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

  • Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

  • “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

  • “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

  • Менше “лапок”