Ви тут:
Суспільство 

Завтра християни східного обряду відзначають Страсну П’ятницю

За два дні до Великодня християни східного обряду відзначають Страсну П’ятницю – найбільш скорботний день церковного календаря, коли згадують хресні страждання і смерть Спасителя. Саме через це кожна п’ятниця є пісним днем.

Відзначення Великої П’ятниці починається напередодні, в четвер увечері, коли у храмах читають 12 уривків з Євангелія, що оповідають про страждання Ісуса Христа. Під час цього богослужіння віряни тримають у руках запалені свічки, які символізують велич Спасителя під час страждань. Щоб віск не крапав на підлогу, віряни беруть із собою картонки чи щільний папір. Свічку після служби не гасять, а несуть додому запаленою, або ж везуть “страсний” вогонь у лампадці.

У Велику П’ятницю люди згадують страсті і смерть Ісуса Христа і дотримуються суворого посту, глибоко віруючі не їдять і навть не п’ють аж до обіду. У Страсну п’ятницю в церквах в знак глибокої скорботи не дзвонять у дзвони. Священнослужителі вдягають найтемніший одяг і не здійснюється божественна літургія, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці.

Взагалі, в цей день люди обід не готували. Жінкам не можна у Страсну п’ятницю прибирати, шити, а чоловікам – тесати, рубати тощо. В цей день не можна співати.

У Велику П’ятницю в церквах поклоняються плащаниці – великому, на весь зріст, зображенню тіла Христа у тому вигляді, у якому його зняли з хреста. Плащаницю виносять на середину храму, залишають там серед білих квітів, читають над нею Євангеліє. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Поклоніння плащаниці триває два дні – до великодньої служби, тобто до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до великоднього хресного ходу її вносять назад у вівтар.

За матеріалами “Ближче до Бога”