Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Сільське господарство Суспільство 

Що робити для ефективної співпраці пасічників та аграріїв на Полтавщині?

Завчасне попередження про обробку полів, робота в нічний час та хмарну погоду, переобладнання вуликів для вентиляції, інтерактивна мапа — ось кілька інструментів, які можуть допомогти порозумітися пасічникам та аграріям.

За даними видання «Слово і Діло», Україна посідає п’яте місце в світі за обсягами виробництва меду і є в цій справі лідером в Європі. На рік наша країна виготовляє 100 тисяч тонн продукту, а це 6% світового об’єму.

Проте між роботою аграрних підприємств і пасічників трапляються конфлікти. Адже бджоли можуть отруїтися речовинами, якими поля обробляють від шкідників.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про бджільництво» , «забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь».

Що може зробити пасічник?

Пасічник ПП «Ланна-Агро» Борис Волошин має понад 50 років стажу у своєму ремеслі. Говорить, що однозначного рішення проблеми немає. Одне з останніх — звернення Спілки пасічників України до Кабміну зі своїми пропозиціями.

Щодо підприємства, у якому працює, зазначає, що тут все враховується для здоров’я бджіл.

Серед правил, які має дотримуватися аграрій, за словами Бориса Волошина: обробка полів від шкідників у нічний час, відмова від обробки літаками. Ще один вихід — робота з обприскування у погану погоду, коли бджоли не літають.

Загального рішення немає, в кожному місці воно своє. Проблема ще буває, коли орендатори — немісцеві, і не дбають про землю, яку орендують, — зазначає Борис Волошин.

За його словами, пасічникам потрібно дотримуватися певних правил —вулики повинні бути облаштовані сітками і вентиляцією. Таким чином, коли пасічник отримав попередження про обробку, він може їх закрити. Одну-дві доби бджоли можуть посидіти у вулику. Але для цього потрібно, щоб пасічник був хорошим майстром.

Коли ж вулики необладнані, то бджоли можуть запаритися.

Що робити пасічнику, якщо сталося отруєння бджіл?

1. Звернутися до місцевої влади з письмовою заявою (http://medovabrama.com.ua/page/kak-deistvovat-pchelovodu-esli-proizoshlo-otravlenie-pchel). Там мають створити комісію, яка огляне пасіку, виявить причини загибелі комах, відповідальних та розмір збитків.

2. Подати до районної державної лабораторії підприємства ветеринарної медицини проби живих і мертвих бджіл, зразки оброблених рослин.

3. Маючи акт і результати лабораторії, письмово звернутися щодо відшкодування збитків до підприємства.

4. Якщо відповідач не погоджується відшкодувати збитки добровільно — звертатися до суду.

IT-рішення для пасічників

Одне з рішень для якісної комунікації аграріїв та пасічників знайшли представники агрохолдингу «Мрія». У квітні минулого року вони запустили інтерактивну карту (http://honey.mriya.ua/) для бджолярів, що живуть поблизу 60 тис га, які обробляє підприємство.

Вигляд інтерактивної карти (джерело фото — агрохолдинг Мрія)

На картах зазначений сорт, пропонований період цвітіння, інформація щодо планових робіт з обприскування. Також пасічники можуть подавати заявку та резервувати місця для пасік. Представники «Мрії» можуть інформувати пасічників з допомогою SMS.

ГО «Полтавщина Аграрна»

Перейти до вмісту