Ви тут:
Екологія Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Під Полтавою на сміттєзвалищі працює електростанція, яка виробляє енергію з метану (ФОТО)

На Макухівському сміттєзвалищі з 1 січня 2019 року запрацювала електростанція, яка виробляє енергію зі звалищного газу. Сьогодні, 14 січня її урочисто відкрили. Протягом 2018 року тривали перемовини компанії ТОВ “Кліар Енерджі – Кременчук” з міською владою Полтави щодо спорудженняа станції, а з вересня по грудень велося її будівництво.

У станцію вклали 35 млн грн інвестицій. Планують, що проект окупиться через 5 років. Загалом, тут планують виробляти 5 млн Кв/год за рік.

Сама електростанція складається з 44 свердловин (глибина буріння — 12 м), які розташовані по всьому сміттєзвалищу; газоочисної системи, де відбувається фільтрація газу; генератору — там газ-метан вже перетворюється на електроенергію — і трансформаторної. Таким чином відбувається дегазація полігону.

“Головна мета об’єкту — економія коштів на бюджетному рівні та покращення екологічної ситуації в регіоні шляхом зменшення шкідливих викидів у навколишнє природне середовище. За допомогою високотехнологічного австрійського обладнання ми переробляємо газ-метан в електричну енергію. Виробляємо 600 кВт/год електричної енергії. Це заміщує близько 2 млн куб. м природного газу на рік. Якщо перевести в річний показник, то економія бюджетних коштів буде складати 20 млн грн. Процес дегазації полігонів корисний для сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів тим, що ми примусово вилучаємо газ-метан. Станція працює в режимі 24/7, без зупинок щодня. Електроенергію продаємо в ДП “Енергоринок” за “зеленим” тарифом. Плануємо працювати тут щонайменше 20-25 років ”, – розповідає директор ТОВ “Кліар Енерджі Кременчук” Сергій Дяковський.

Щоб така електростанція запрацювала, спершу проводять дослідження і з’ясовують, чи достатньо на території метану. Якщо так, розпочинається будівництво станції. Зводять свердловини, звідки метан по газотранспортній системі, що знаходиться під землею, доходить до газоочисної системи. Там газ фільтрується і надходить у генератор, де безпосередньо перетворюється в електроенергію. Далі відпускається в електромережу і продається.

Така електростанція вже є другим об’єктом, що побудувала компанія Кліар Енерджі Кременчук” на Полтавщині. Перший знаходиться у Кременчуці і працює більше року. За словами Сергія Дяковського, жодної пожежі за цей час не було.

“У 2019 році плануємо запустити 4-5 об’єкти по Україні в різних регіонах. Зараз дуже багато планів вітрової, сонячної енергетики, біомаси. Є об’єкт в Чернігівській області – Корюківська теплоелектростанція, яка працює на відходах деревини. Спалювання щепи дає нам електричну енергію. При нормальній експлуатації полігону він працює 10-15 років. Ми можемо працювати паралельно з сортувальними станціями”, – говорить представник головного офісу ТОВ “Кліар Енерджі” Андрій Мензюк.

Запровадження такої електростанції – це крок до рекультивації сміттєзвалища в цілому. Оскільки зараз ліквідовується одна з головних причин виникнення постійних пожеж — метан. Саме ж сміттєзвалище представник ГО “Еколтава” Максим Макуха порівнює з повітряною кулькою.

“Взагалі, вірогідність пожеж на місцевості, де проводиться дегазація, буде з часом наближатись до нуля. Одне з основних джерел загоряння ліквідовано. Це дуже добре. І це один з кроків до рекультивації самого полігону, тому що в будь-якому випадку, коли сміттєзвалище закривається, проводиться дегазація. Зараз сміттєзвалище, як повітряна кулька. А ми його протикаємо, викачуємо газ, тож воно зменшується”.

“Це черговий крок наших практичних дій. Невдовзі КАТП-1628 оголошуватиме тендер на придбання сміттєвозів, контейнерів для негабаритного сміття, для побутових відходів, і контейнерів, які дозволятимуть сортувати сміття. Коли буде менше пожеж на сміттєзвалищі, від цього виграють всі: і люди, які працюють тут, і люди, які поруч мешкають, і полтавців, які дихають цим. Рано чи пізно ми прийдемо до того, що це сміттєзвалище буде ре-культивоване”, – зазначив заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (ЖКГ) Олексій Чепурко.

Перейти до вмісту