“Сушняк” та головний біль: ефективні методи уникнення та подолання похмілля
Стан похмілля триває зазвичай не більше доби, але може продовжуватися і довше. Слід розділяти похмілля — неприємні відчуття, які виникають наступного дня після алкогольного ексцесу, супроводжуються огидою до спиртного, — і синдром відміни — протилежний стан, який вимагає прийому чергової дози алкоголю для нормалізації самопочуття.
Розрізняти такі стани вам допоможе обізнаність про похмілля, адже знаючи про профілактику, його можна й уникнути.
Симптоми: сухість у роті, головний біль, тремор (тремтіння у всьому тілі), дратівливість, почервоніння очей, чутливість до світлу і шуму, нудота, блювота, болі в кінцівках, втрата апетиту і депресія. Можлива дратівливість або повна апатія і так звана «адреналінова туга» — почуття провини, відчуття, що напередодні зробив щось неналежне, неправильне, навіть на тлі ясній пам’яті на події і чіткого усвідомлення того факту, що ніяких дійсно ганебних дій не було.
Причини: вживання етилового спирту призводить до дисгідрій. Найчастіше це проявляється сухістю в роті, головним болем і млявістю. Стан можна полегшити прийомом великої кількості води під час і після вживання алкоголю.
Алкоголь справляє дуже різноманітний вплив на нервову систему. Усунення депресивного впливу алкоголю на мозок, імовірно, пояснює чутливість до світла і звуку, – стверджують фахівці.
Отруєння нікотином може також посилювати тяжкість похмілля, оскільки під впливом алкоголю курці палять частіше звичайного (а також часом закурюють ті, хто не палить у тверезому стані).
Має значення і генетична схильність: так, деякі люди можуть майже не відчувати похмільний синдром, незалежно від кількості випитого, або рідко страждати від нього.
Смакові добавки до напою посилюють тяжкість похмілля. Темне пиво, призводять до сильнішого похмілля, ніж аналогічна за обсягом кількість розчиненого у воді алкоголю.
Якщо людина чекає на похмілля, у неї більше шансів його отримати, – зазначають психологи.
Профілактика похмілля
– Найефективніше — розумне усвідомлення міри спожитого алкоголю або відмова від прийняття алкоголю, з метою збереження здоров’я з медичної точки зору і персоналізації з психологічної.
– Добре “закушувати”
– Запивати горілку апельсиновим соком або іншим кислим соком з високим вмістом вітаміну С.
Лікування похмілля спрямовано на вирішення трьох завдань:
Усунення хворобливих симптомів;
Відновлення нормального водно-сольового балансу організму;
Виведення токсичних речовин.
Для зняття симптомів похмілля часто застосовують загальнодоступні лікарські препарати від головного болю, такі як аспірин або цитрамон.
Для зняття інтоксикації організму вживається активоване вугілля або його ефективніший аналог— біле вугілля.
А застосування препаратів з ацетилсаліциловою кислотою лікарі не радять приймати.
Порівняно ефективними «народними» засобами від похмілля вважаються:
Молоко;
ферментовані продукти харчування: квашення (квашена капуста, кімчі), квашені яблука, розсіл від квашених огірків, квас ;
Холодні супи (окрошка, гаспачо, чалоб, таратор тощо);
Солоні огірки, рибні консерви або інша їжа, багата мінералами;
капустяні листя;
Томатний сік з червоним перцем (в крайньому випадку — з чорним). При відсутності томатного, можна випити овочевий сік, приправлений перцем;
Не більше 300 грам кефіра;
Пити якомога більше води (3-4 літра), можна мінеральної, протягом усього похмілля, усуваючи зневоднення.
Лікувати похмілля алкоголем не можна, оскільки це шкідливо (вже ослабленому організму доводиться приймати і знешкоджувати нову дозу отрути) і виникає небезпека не зупинитися і продовжити пити, що може призвести до запою. Крім того, «опохміл» не допомагає при важкому отруєння неякісним або сурогатним алкоголем, в такій ситуації він може погіршити стан, — стверджують наркологи.
Лікування похмілля у домашніх умовах і народними засобами алкогольний абстинентний синдром часто призводить до розвитку ускладнень:
Запій — як наслідок неправильного похмілля. Наслідком може бути розвиток соматичних ускладнень і делірію.
Аритмія — найчастіша причина гострої серцево-судинної недостатності, у важких випадках, особливо у схильних хворих, може призвести до смерті.
Важка дісгідрія, розвиток синдрому Меллорі-Вейса (шлункова кровотеча та блювання).
Прогресуючі порушення роботи центральної нервової системи: безсоння, тремор, судоми, галюцинації, делірій (біла гарячка).