Ви тут:
Полтавщина Правда про Другу світову війну Суспільство 

Де насправді поховали генерала Кирпоноса: відомий полтавець розповів правду

Багато років радянська пропаганда запевняла, що командира Південно-Західного фронту Червоної Армії, який фактично припинив існування восени 1941 року, перепоховали у Києві, однак насправді все може бути зовсім по-іншому.

Після закінчення Київської оборонної операції, яка завершилася катастрофою цілого фронту, зведена колона штабів Південно-Західного фронту і 5-ї армії підійшла до хутора Дрюківщина Лохвицького району Полтавської області. Там вона була атакована головними силами німецької 3-ї танкової дивізії. Залишки колони відійшли в урочище Шумейкове. У тому бої загинуло чимало командування Південно-Західного фронту.

Як запевняла радянська пропаганда, воєначальника після завершення німецької окупації (грудень 1943 року) перепоховали у Києві, у 1957 році його прах було перенесено в створеному Парку Вічної Слави.

Однак нещодавно розсекретили документи, які ставлять під сумнів те, що останки генерала дійсно перепоховали у столиці.

«У радянський час була єдина версія того , що його поховали старший політрук Жадовський та майор Гнінний. Нещодавно завдяки працівниками архіву Служби безпеки України у Полтавській області вдалося ознайомитися з документом комісії, яка працювала у кінці жовтня – початку листопада 1943 році як тільки німці залишили цю території.

Приїхала комісія від наркомату оборони СРСР та почала встановлювали хід подій.

Вказаний документ лише нещодавно розсекретили, тому тепер я можу зі впевненістю говорити, що все було не так, як раніше розповідали.

Жадовський залишився живий, а Гнінний загинув у 1942 році. За офіційною версією, він (Жадовський) знав точне місце поховання. Через певний час могилу знайшли, але у ній було поховано 4 особи. Лікарі почали робити ексгумацію. У свою чергу Жадовський почав розповідати, що він (Кирпонос) був поранений у ногу та був так і так одягнений. У підсумку знайшли останки людини 40-45 років, а Кирпоносу тоді було вже 49. Ну нехай, там декілька років різниці…

Могилу знову закопали, доповіли керівництву, що ніби то ця людина була одягнена у іншу нижню білизну. Так, вона також мала поранення у ногу, тому зробили припущення, що це наче б то були останки Кирпоноса.

Поки не буде зроблено аналіз ДНК, який ніхто не буде робити, точно ніхто нічого не дізнається. Можливо, він досі похований у цьому лісі», – розповів старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олег Скирда під час відкриття нового туристичного маршруту.

Про це повідомляє кореспондент «Новин Полтавщини».

Кирпонос Михайло Петрович (30 грудня 1891 [12 січня 1892] — 20 вересня 1941) — більшовицький діяч, радянський воєначальник. Учасник війни проти Української Народної Республіки, один із організаторів більшовицьких диверсійних загонів на Чернігівщині. Командир дивізії під час радянської війни проти Фінляндії 1939—1940 років. Генерал-полковник з 22 лютого 1941 року, командувач Південно-Західним фронтом СРСР у Другій світовій війні із червня по вересень 1941 року. Один із 4-х командувачів радянськими фронтами, загиблих у роки війни на фронті.

Перейти до вмісту