Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Учасникам Школи аніматорів вручили сертифікати

15 травня відбулася заключна зустріч учасників Школи аніматорів в Обласному молодіжному центрі. Випускники Школи отримали сертифікати про її закінчення.

Тренери Владислава Лобанова та Катерина Довгопола розповіли, що вивчали учасники у Школі протягом двох місяців:

– Перше заняття було вводне, де ми розглядали хто такий аніматор. Аніматор – це та людина яка може тримати увагу дітей декілька годин і дітям при цьому цікаво.

Катерина Довгопола і Владислава Лобанова

За словами спікерів, аніматори мали заняття з аквагриму, як створити костюм, як його знайти, як знайти персонажа. Відпрацьовували танцювальні і музичні заняття, а також анімаційні ігри. Формували такі правила, яких аніматори повинні дотримуватись. Спікери розповіли зі свого досвіду, які можуть бути проблеми, форс – мажори, та як з них виходити:

– Тому що, коли приходять аніматори на роботу – їх ніхто не навчає, – говорить Владислава Лобанова. – Дуже мало кімнат, де навчають та знають як це правильно зробити. Ми вже більш як люди з досвідом розповідали на своїх прикладах.

Були уроки з тренерами, спікерами з інших кімнат, директорами. Люди, які будували свій бізнес – створили ігрову кімнату. Учасники могли задавати питання аніматорам безпосередньо “що потрібно для того, щоб мене взяли на роботу?”:

Показ презентаці

– Тому що ми робимо це не тільки для того, щоб вони навчилися працювати з дітьми, але й щоб вони отримали якусь роботу, – зазначила тренер Владислава Головань.

Спікерка Катерина Довгопола розповіла учасникам, що таке робота в ігрових кімнатах та робота на виїздах:

– Ігрові кімнати – це те місце, куди приходять діти. Там вже лежать реквізити. Робота на виїздах – аніматор з реквізитом та костюмом виїжджає на локацію.

Cвітлана Громцева

Також окремим тренінгом було заняття з акторської майстерності, заняття на довіру, аби аніматори вільно почували себе перед публікою. Щоб вони не тушувались, а довіряли один одному, тому що аніматор завжди працює з кимось в парі:

– Дуже рідко, коли аніматор працює один. Тому ми навчали їх взаємодіяти один з одним, – зазначає Владислава Лобанова.

Також тренери навчили учасників тому, як знайти костюм, якщо немає можливості придбати його, де його можна знайти, як його можна зробити з речей, які лежать вдома. Потім як зробити ігри, коли немає реквізиту:

– Ми розповіли, потім одразу пограли, потанцювали і відробили на практиці. – говорить Катерина Довгопола.

Учасниця проекту Анна Козинська поділилася своїми враженнями від Школи:

– Для мене Школа аніматорів стала таким поштовхом для того, щоб змінювати та переборювати себе. Дізнаватись щось нове. Робити певний крок вперед для того, щоб мене розуміли діти. Більше спілкуватись. Зняти якійсь бар’єри, перебороти певні страхи перед тим, що мене, можливо, неправильно зрозуміють, виглядати якось кумедно. Для мене також важливо було дізнатись як можна співпрацювати з дітьми, так щоб їх зацікавити і, в певні моменти розважити. Можливо в подальшому буду працювати аніматором.

Софія Добряк, журналіст Обласного молодіжного центру

Перейти до вмісту