“Вимоги до порядку надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці”, – роз’яснення Управління Держпраці

Згідно з п.1 статті 8 Закону України «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11 97 р. №1290 (додаток 2 у редакції постанови від 13.05.2003р. №679 із змінами, внесеними постановою від 16.12.2004р. №1674).

Цим Списком визначено максимальну тривалість такої відпустки. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах (ст.8 ЗУ «Про відпустки»).

Відповідно до пункту 6 і 7 Порядку застосування названого Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від30.01.98р. №16, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.98 р. за №57/2497 (із змінами) (далі Порядок), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в таких умовах провадиться власником або уповноваженим ним органом (п.5 Порядку).

Відповідно статті 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

Отже, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається за умови наявності професії, посади у відповідному Списку та зайнятості на таких роботах не менше як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Порядком застосування Списків для визначення права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці не передбачено.