Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Роз’яснення щодо звільнення за строковим трудовим договором

Роз’яснення щодо звільнення за строковим трудовим договором

Щодо звільнення за строковим трудовим договором надає роз’яснення головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Лариса Братусь.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

В останній день строкового договору роботодавцю слід видати наказ про його припинення. Заява від працівника для цього не потрібна, оскільки сторони строкового трудового договору заздалегідь, ще під час його укладення, домовляються про період трудових відносин.

Стаття 47 КЗпП України встановлює обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, і видати йому належно оформлену трудову книжку в день звільнення.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110, визначено, що усі записи в трудовій книжці, зокрема про звільнення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У разі затримки видачі трудової книжки роботодавцю доведеться сплатити працівникові середній заробіток за весь час до дати її фактичної видачі. Якщо ж працівник у день звільнення буде відсутній на роботі, то роботодавець повинен надіслати в цей день йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки (п.4.2 Інструкції № 58).

Звільнення після закінчення строкового трудового договору вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини- інваліда допускається лише за умови їх обов’язкового працевлаштування (ч.3 ст.184 КЗпП). На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.

Система Orphus