Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У Лохвиці, на батьківщині художника, Михайла Дмитренка, відкрито експозицію з нагоди його 110-річчя

У Лохвиці, на батьківщині художника, Михайла Дмитренка, відкрито експозицію з нагоди його 110-річчя

У Лохвицькому краєзнавчому музеї імені Григорія Сковороди (Полтавська область) відкрито експозицію з нагоди 110-річчя від дня народження художника Михайла Дмитренка, уродженця Лохвиці.

З ліва до права – О.Панченко та Джон Шморгун (тримає в руках Альбом праць неперевершеного майстра пензля та олівця М.Дмитренка). – Сашко Сокира

ДМИТРЕНКО Михайло Сергійович – (27.10/09.11.1908, м.Лохвиця Полтавської губ., (тепер – райцентр Полтавської області) – 08.03.1997, м.Детройт, США, похований на українському православному цвинтарі у Бавнд-Бруці (Нью-Джерзі, США) – маляр-монументаліст, портретист, графік, історик мистецтва. Нар. у сім’ї лікаря-фармацевта. Середню освіту здобув у Лохвицькому реальному училищі. Першими вчителями з малювання були місцеві професійні маляри Ф.Артамонов, В.Журавльов. Навчався у Київському художньому інституті (1926-1930). Розвинув свій талант на національних традиціях у мистецтві під впливом видатного майстра, професора інституту Ф.Кричевського. На його запрошення працював доц. кафедри рисунка архітектурного факультету. Виставлявся у Києві, Харкові, Донецьку та ін. містах. 1939 переїхав до Львова. В часі німецької окупації став одним із організаторів Спілки українських образотворчих майстрів (СУОМ), організовував їх виставки. Найбільш представницькою була виставка митців Галичини (1942), присвячена 25-річчю заснуванню Української АМ у Києві. На прохання Митрополита Андрея Шептицького здійснив розпис церкви у Городку Яґеллонському поблизу Львова. 1944 з біженцями пробрався до Німеччини.

Михайло Дмитренко

По закінченню Другої світової війни разом з маляром, мистецтвознавцем С.Гординським та ін. майстрами, що опинилися на чужині, налагоджував українське мистецьке життя за кордоном. Брав участь в зорганізації художніх виставок у Мюнхені, Реґенсбурзі та ін. містах Баварії. Наприкінці 1940-х вирушив до Канади, у 1951–1957 жив у Торонто, де спільно з В.Балясом та І.Кубарським виконав розписи православного собору св. Володимира. В 1954 був одним із організаторів відомого з’їзду українських мистців Канади й Америки. Переїхавши до США, від 1962 жив у Чікаґо. Тут займався створенням за власними ескізами у різних техніках (фреска, мозаїка, вітраж, живопис) величних композицій і оздоблював ними католицькі і православні храми у Бетферді (церква Св.Євгенія), Міннеаполісі (церква Св.Костянтина), Гемтреку (церква Непорочного Зачаття), Чікаґо (церква Св.Михайла), Нью-Йорку (церква Св.Юра). В основу своєї живописно-декоративної манери ставив кращі зразки візантійського мистецтва часів імператора Юстиніана (5-6 ст.) та традиції давнього українського мистецтва. Організовував виставки українських майстрів в Торонто, Детройті, Нью-Йорку та ін. містах США і Канади. 1976 написав ікони («Богородиця з дитям» та ін.) для українського вівтаря каплиці м.Лурд (Франція). Ікона пензля М.Дмитренка «Свята Ольга, княгиня Руси-України» (1969) знаходиться у музеї Інституту Св.Климентія у Римі. Виступав в українських вид. Німеччини, США, Канади зі статтями, присвяченими історії національного мистецтва. Допомагав талановитій молоді опановувати малярську майстерність, залучав її до участі у художніх виставках. Завоював славу одного з найвизначніших майстрів релігійного живопису. Був також талановитим портретистом, графіком, дослідником історії мистецтв. Оформляв книги, ілюстрував твори письменників, зокрема, В.Барки. В Українській АМ (м.Київ) засновано Премію імені М.Дмитренка за кращу академічну роботу з живопису. У Лохвиці при вулиці Перемоги (відділення Держказначейства) завдяки зусиллям та на кошти д-ра О.Панченка встановлено (2008) меморіальну таблицю цьому неперевершеному Мистцеві.


Література, джерела: Книга мистців і діячів української культури [–] учасників першої зустрічі українських мистців Америки й Канади із громадянством у днях 3–5 лип. 1954. – Торонто, 1954. – С. 80; Михайло Дмитренко: Альбом. – Детройт; Н.-Йорк, 1990; Кузьменко С., Вшанування мистця Михайла Дмитренка // Українські вісті. – Детройт, США. – 1996. – 21 січ.; Білокінь С., Дмитренко Михайло Сергійович // Мистецтво України: Біографічний довід. / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім.М.П.Бажана, 1997. – С. 207-208; Бл[аженної] п[ам’яті] Михайла Дмитренка, мистця-художника // Українські вісті. – м.Детройт, США. – 1997. – 23 берез.; Яцків І., «Шануючи чужих, не забуваймо своїх» // Українські вісті. – 1998. – 18 січ.; Кулеба-Баринова В., «Напоєний соками рідної землі» // Час. – 1997. – 17-23 квіт.; Шибанов Г., «Його порівнюють з Мікеланджело» // Зоря Полтавщини. – 1999. – 7 груд.; Шибанов Г., «Він був великим майстром: Із творчої спадщини Михайла Дмитренка» // День. – 2007. – 8 черв.; О.Панченко, «Мистець, який не мав поразок. Слово про Маестро Михайла Дмитренка», часопис «Час і Події» (Чікаґо, США), ч.43, 27.10.2010 року