Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

На Полтавщині ініціюють відзначення сторіччя Української Революції 1917-21 років

У полтавському краєзнавчому музеї діє постійна експозиція про Українську революцію 1917-21 років.

У планах її засновників – розширення виставки і доповнення новими історичними експонатами в рамках  відзначення сторіччя Української Революції 1917-21 років.

Про це, зокрема, 1 грудня повідомив 1-й заступник  голови Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Олег  Пустовгар.

22 січня наступного року на державному рівні відзначатиметься знаменна дата вітчизняної історії – сторіччя з часу проголошення Українською Центральною Радою IV Універсалу, який проголосив Українську Народну Республіку  самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу». З цієї нагоди ініціюватимемо низку заходів у обласному краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського, – зазначив Олег  Пустовгар під час виступу у прямому ефірі  радіо “Лтава”.

Як координатор просвітянського громадсько-волонтерського проекту “Декомунізація на Полтавщині” він нагадав, що в рамках розробленого проекту декомунізації створено постійно діючу експозицію в обласному краєзнавчому музеї ім. Кричевського.

За задумом Полтавської “Просвіти” вона присвячена подіям перших визвольних змагань 1917-21 р.р., діячам національного відродження того часу, антибільшовицьким селянським повстанням у 20-х роках ХХ століття та трагічним наслідкам окупації УНР російськими більшовиками.

Тож, оформлялася згідно з консультаціями історика-архівіста Тараса Пустовіта та кандидата історичних наук Віктора Ревегука.

Зокрема, представлено дві зали, присвячені Українській революції 1917—1921 років, селянським повстанням 1920-23 років. Протягом цього року полтавці, гості міста, туристи мали змогу переглянути Універсали Центральної Ради, кулемет армії УНР, портрет Михайла Грушевського.

Особливу увагу приділено розповіді про життя та діяльність Голови Директорії, Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри: його портрет, посмертна маска та кілька фотографій. Також експонується коротка розповідь та фото товариша Симона Петлюри по духовній семінарії Костянтина Товкача.

Представлені й світлини Василя Тютюнника – уродженця Хоролу, командувача Дієвої армії УНР, Миколи Божка-Божинського – уродженця Семенівки, Героя бою під Крутами, Павла Скоропадського – гетьмана Української держави, Федора Лизогуба – голови Ради міністрів Української держави, Миколи Міхновського – ідеолога українського націоналізму, Степана Лазуренка – полковника армії УНР, уродженця Гадяча, Віктора Андрієвського – діяча “Просвіти”, В’ячеслава Липинського – публіциста, ідеолога консерватизму, Івана Стешенка – полтавця, генерального секретаря освіти Центральної Ради.

Стенд «Повстанські селянські загони на Полтавщині» оповідає серед іншого й про селянське антибільшовицьке повстання у Гадяцькому повіті під проводом Леонтія Христового. Зацікавлює глядачів розповідь про Никанора Онацького – просвітянина, завідувача етнографічним відділом краєзнавчого музею, якого розстріляли російські більшовики у 1933 році.

Діяльність товариства «Просвіта» у 1917-20 рр. на Полтавщині представлено унікальними фотографіями: драматичного гуртка Решетилівської «Просвіти», Дмитра Солов’я – засновника Шишацької «Просвіти», Григорія Коваленка – письменника, історика, першого голови Полтавського міського товариства «Просвіта». А ще нова експозиція оприлюднює матеріали про прихід до влади більшовиків, політику індустріалізації та колективізації, голодомор-геноцид 1932-33 років, сталінські репресії.

Олег Пустовгар висловив переконання, що настав час розширити постійно діючу експозицію за рахунок спецфондів музею. Мова йде про унікальні історичні реліквії. Їх передав музею у 1992 році голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Микола Кульчинський.

В свою чергу ці унікальні документи та інші артефакти уряду УНР в екзилі “Просвіта” отримала тоді від Миколи Степаненка – віце-президента УНР в екзилі ( з 1967 року), уродженця Полтавщини, науковця, літературознавця, письменника, громадського, політичного та релігійного діяча на еміграції.

Микола Степаненко визначив як умову для передачі з-за океану до Полтави реліквій УНР та української діаспори їх постійне і належне зберігання у музеї та опіку над ними “Просвіти”.

Отож, “Просвіта” пропонує облдержадміністрації 22 січня наступного року, з нагоди відзначення сторіччя проголошення IV Універсалу спільно влаштувати виставку зі згаданих фондів, а також визначитись щодо тих документів, які варто розмістити у вищезгаданій постійно діючій експозиції.

Прес-центр Полтавського
обласного товариства «Просвіта»