Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство 

Віктор Лисак: «Хворі на гіпертензію отримали нові можливості у лікуванні»

Віктор Лисак: «Хворі на гіпертензію отримали нові можливості у лікуванні»

Чоловіки та жінки у віці від 40 та 60 років, які мешкають у Полтавській області і страждають на артеріальну гіпертензію, тепер мають кращу медичну допомогу у боротьбі зі своєю хворобою. У Полтавській області реалізується Субпроект Проекту Світового Банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Організацію виконання і поточний контроль за його реалізацією здійснює Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА. Директор Департаменту Віктор Лисак розповів про особливості проекту, на що витратять більше 40 мільйонів доларів та зміни, яких варто очікувати і пацієнтам, і медикам

Хвороби системи кровообігу, до яких належить артеріальна гіпертензія – одна з найважливіших медико-соціальних проблем.

Вони посідають перше місце у структурі поширеності всіх хвороб і зумовлюють майже дві третини летальних випадків і третину випадків інвалідності. Ці хвороби неабияк впливають на тривалість та якість життя людини.

Саме тому, під час підготовки матеріалів для отримання гранту Світового банку, командою фахівців-практиків було визначено одну з найпоширеніших  серед населення хвороб – гіпертонічну. Її наслідки – інфаркти та інсульти, краще (і економічно вигідніше) попередити, ніж лікувати.

Реальний шлях до зниження захворюваності – встановлення пацієнтами контролю над своїм артеріальним тиском, позбавлення від факторів ризику, ведення здорового способу життя, ретельне дотримання призначень лікарів.

– Вікторе Петровичу, поясніть, будь ласка, більш детально у чому полягає мета проекту?

–Реалізація Субпроекту «Запровадження інноваційної моделі надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області» дозволить впровадити комплекс заходів з профілактики серцево-судинних захворювань серед населення. Він покроковий і охоплює усі рівні надання медичної допомоги. Перш за все, покращиться раннє виявлення підвищеного артеріального тиску на первинному рівні, що є першопричиною багатьох тяжких захворювань системи кровообігу.

Буде сформовано електронний реєстр пацієнтів. Хворі на артеріальну гіпертензію розпочали вести «Щоденник самоконтролю» – це допоможе сімейним лікарям і медичним сестрам здійснювати динамічне спостереження за станом їх здоров’я та своєчасно коригувати призначення.

На рівні вторинної стаціонарної медичної допомоги здійснюється оптимізація проведення обстежень та консультацій пацієнтів. Система фінансового забезпечення удосконалюється задля ефективного використання ресурсів. У галузі охорони здоров’я Полтавської області запроваджуються найсучасніші інформаційні системи, що є основною передумовою ефективної реалізації процесу управління.

Третинний рівень надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію у віці 40-60 років у рамках вимог проекту Світового банку передбачає, перш за все, оснащення сучасним обладнанням та призведення до світових стандартів надання такого високоспеціалізованого виду медичної допомоги. І головний кардіологічний заклад області, і заклади первинного рівня отримують нове медичне обладнання для надання необхідної медичної допомоги.

Наприклад, навігаційно-абляційцна система, вартістю понад 10 млн грн уже працює у кардіодиспансері і проліковано перші 11 хворих. Деяке обладнання уже доставлене і за розподілом надходить до лікувально-профілактичних закладів (добові монітори артеріального тиску з програмним забезпеченням тощо). Ангіограф теж уже доставлений, очікує підготовленого приміщення. Портативні УЗД-апарати з кардіопакетами (у тому числі екперт-класу) також уже працюють у кожній ЦРЛ і міських лікувально-профілактичних закладах.

Те, про що наші фахівці могли тільки мріяти, стає доступною реальністю.

Але головна наша мета – формування у населення відповідального ставлення до стану власного здоров’я, прагнення докладати власні зусилля для його збереження та зміцнення, позбавлення від найпоширеніших факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Медичний персонал контролюватиме виконання плану лікування та дотримання рекомендацій.

– Пацієнт з погіршенням стану здоров’я звертається до свого сімейного лікаря. Що потрібно знати лікарю про пацієнта, а пацієнту про свої ризики?

– Усім пацієнтам з гіпертензією слід бути готовими коригувати свої поведінкові звички, наявні фактори ризику і змінювати стиль життя. Це дотримання дієти з обмеженням споживання кухонної солі, солодощів, насичених жирів, та збільшення споживання фруктів/овочів. Вони мають здійснювати систематичний самоконтроль  артеріального тиску (вранці та ввечері).  Пацієнти залучатимуться до участі в програмах немедикаментозної терапії (школи здоров’я, програми відмови від тютюнопаління, програми фізичної та психологічної реабілітації). Планується активне виявлення пацієнтів з тривожно-депресивними розладами. Це прописні істини, які дозволяють добитися ефективних результатів немедикаментозними методами.

А тактика призначення пацієнту медикаментозної терапії залежить від рівня систолічного та діастолічного тиску, результатів лабораторних досліджень  та супутньої патології. Це дуже індивідуально.

– Отже, контроль за тиском і способом життя починатиметься уже на етапі звернення на первинну ланку надання медичної допомоги?

– Коли пацієнт звернеться на ФАП, то у переліку передбачених заходів його чекає наступне: вимірювання артеріального тиску, за призначенням лікаря – добовий моніторинг тиску (постановка датчика та його зняття). Також буде проведено зважування, вимірювання зросту і обхвату талії для визначення індексу маси тіла, надлишкової маси та ожиріння. Буде визначено найпоширеніші фактори ризику (паління тютюну, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність, психоемоційне напруження та інше).

При виявленні серйозних порушень можливе дистанційне консультування ЕКГ в плановому та ургентному порядку з фахівцями обласних медичних закладів.

Аналізи теж можна здати у закладі первинного рівня. Забір біологічного матеріалу для лабораторного обстеження здійснюється у вакутайнерні пробірки та контейнери разового використання (для загального аналізу сечі). У крові визначається показник вмісту глюкози (за допомогою глюкометра).

Пацієнту обов’язково нададуть рекомендації щодо корекції способу життя, проведуть анкетування. Дані буде внесено до «Реєстру пацієнтів». Далі його можуть скерувати до сімейного лікаря територіальної амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.

Виконання призначень лікарів може бути амбулаторним та в умовах домашнього чи денного стаціонару.

На ФАПах також буде вестись список диспансерної групи ризику з артеріальної гіпертензії та організація населення для прийому сімейним лікарем.

Лікар амбулаторії, окрім прописаних стандартів дій під час виявлення пацієнтів з гіпертензією, може направляти перед консультацією вузькопрофільного фахівця на додаткові інструментальні обстеження.

– На якому етапі зараз оснащення закладів охорони здоров’я для виконання завдань Субпроекту?

– Окрім вищезгаданого, уже заклади отримали оснащення сертифікованим обладнанням робочих місць (набори для вимірювання тиску, ЕКГ-апарати з функцією передавання даних, добові монітори артеріального тиску, фонендоскопи, ростоміри, ваги, глюкометри, сумки-холодильники, офтальмоскопи, центрифуги, дефібрилятори тощо), відповідні витратні матеріали, медичні меблі.

Крім того, заплановано впровадження сучасних інформаційних технологій, поширення освітніх програм для медичного персоналу: комп’ютерне та програмне забезпечення для роботи сімейних лікарів, налагоджування Інтернет-зв’язку, тренінги для сімейних лікарів та медичних сестер, розробка клінічних рекомендацій для менеджменту та протоколів лікування, впровадження «Електронної карти пацієнта». Будуть проводитися інформаційні кампанії.

Первинна ланка, у першу чергу, забезпечується усім необхідним інструментарієм для вищеозначеного комплексу. І потенційним хворим на гіпертензію не доведеться далеко їхати за базовим обстеженням – усе необхідне буде поруч.

Фахівці галузі переконані, що реалізація Субпроекту «Запровадження інноваційної моделі надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області» проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку, сприятиме покращенню медико-демографічної ситуації та ймовірному підвищенні середньої очікуваної тривалості життя.

Перейти до вмісту