Дар’я Бриндак: «Особливості державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки»

На сьогодні існують випадки, коли земельна частка (пай) залишається невитребуваною, тобто особа, якій належить зазначене право, його не реалізує.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 N 899-IV нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі – Закон) визначено категорії нерухомого майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав. Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Разом з тим, земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1статті 79 Земельного кодексу України).

Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою у розумінні, визначеному Земельним кодексом України та не відноситься до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації.

Крім того, оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Тривалий час питання оренди земельних часток (паїв), які в установленому законом порядку невитребувані громадянами, на законодавчому рівні залишалося не врегульованим. Незважаючи на положення статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» певного механізму практичної реалізації цієї норми не було розроблено.

На практиці товаровиробник обробляв землі, які є нерозподіленими (невитребуваними) після проведеного розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств (нерозподілені паї) «єдиним масивом», сплачував кошти, але зареєструвати право оренди було законодавчо неможливим, так як не був визначений власник земель та не виділено земельні ділянки в натурі.

На сьогодні Міністерство юстиції України активно реформується. Головна мета реформ – спрощення надання адміністративних послуг та вирішення законодавчих колізій, що тривалий час були перешкодою для реалізації фізичними та юридичними особами своїх прав.

У зв’язку з набранням чинності 01.01.2017 нової редакції Закону питання визначення механізму державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки врегульовано на законодавчому рівні. Зокрема, статтею 30 встановлено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеномустаттею 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

Зважаючи на те, що в ході державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки відсутня можливість відкрити розділ на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, – відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.