Ви тут:
Відео Головне Полтавщина Сільське господарство Суспільство ТОП-новина 

Аграрії Полтавщини можуть отримати державні кошти на нові сади

Аграрії Полтавщини можуть отримати державні кошти на нові сади

molodyj-sad

У 2017 році держава виділить 75 млн грн на підтримку та розвиток садівництва і ягідництва. Частину цих коштів на посадку молодих садів, де вітчизняні яблука вирощуватимуть за технологіями краплинного зрошування, мають надію отримати й полтавські аграрії.

Про це під час апаратної наради у голови Полтавської ОДА повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов. Він також зауважив, що у Міністерстві аграрної політики та продовольства створено робочу групу, яка розробляє концепцію розвитку садівництва, що ляже в основу державної програми до 2020 року. І полтавці свої пропозиції до неї вже подали.

Розвиток садівництва для області — тема актуальна. Бо якщо із вирощуванням овочів (понад 1 млн тонн тієї ж картоплі при потребі 200 тис тонн) все добре, то фруктів мешканцям Полтавщини не вистачає. За словами Сергія Фролова, за останні декілька років кількість вирощеної плодово-ягідної продукції в області зросла із 36 тис тонн до понад 100 тис тонн. Проте на одного мешканця області припадає лише 52 кг фруктів замість нормативних 90 кг. Дефіцит поповнюється завезенням імпортних фруктів.

bezhospnyh-zakynutyh-sadkiv-kolyshnih-kolhospiv-na-poltavschyni-sohodni-4-tys-ha

Держпідтримка обіцяє стати дієвим механізмом, аби вирішити цю проблему на користь полтавських яблук, груш чи ягід. Про це свідчить і досвід попередніх років. Для прикладу, з 2007 по 2012 роки, коли в Україні діяла держпрограма підтримки садівництва, область отримала з держбюджету понад 6 млн грн. У цей період на Полтавщині заклали найбільше молодих садів. Навіть невеликі кошти регіональної програми (128 тис грн на умовах співфінансування) дозволили створити торік 7 га нових садів.

serhij-frolov

— У 90-х роках минулого століття на Полтавщині було 30 тисяч гектарів садів, зараз лише 7 тисяч. Та й то переважна більшість — це старі сади, які були посаджені ще в 50-70 роках минулого століття і поступово перестають плодоносити, — прокоментував Сергій Фролов. — На сьогодні в області є біля 5 тисяч гектарів старих непродуктивних садів, що підлягають розкорчуванню. Із них 4 тисячі — ті, що залишилися не розпайованими. Найбільше таких садів у Миргородському, Кобеляцькому, Полтавському, Кременчуцькому районах.

Без допомоги сільських голів знайти господаря для таких садків неможливо. Юридично процедура займає рік: потрібно спочатку оголосити про пошук власника нерозпайованого майна, а за рік — можна взяти садок на баланс сільради, а потім віддати в оренду ефективному власнику, продати чи посадити молодий садок. На жаль, у переважній більшості голови не поспішають це робити.

За словами профільного заступника голови ОДА Романа Товстого, всі нерозпайовані садки, їхні площі, місцезнаходження проінвентаризували ще два роки тому:

roman-tovstyj

— Ми готові були допомогти сільським радам із інвесторами, привозили їх у село, говорили про перспективи, створення нових робочих місць, забезпечення роботою в міжсезоння, відрахування в бюджет сільради. Сільський голова слухав, а дочекавшись, коли поїдемо, передзвонював інвестору і говорив: «Приїжджай, ми з тобою поговоримо «окремо».

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко, говорить про те, що сільські голови не зацікавлені у відкритому процесі пошуку власника:

valerij-holovko-holova-poltavskoji-oda

— Давайте вже називати речі своїми іменами. Саме такі сільські голови, які сидять на землях, як павуки, не дають рухати цілу галузь. Ми у патовій ситуації: є бажання, але немає можливості, бо ситуацію на законодавчому рівні не відрегульовано. Сільський голова на зустріч не піде, бо у нього одна думка, як ще наскубти грошей.

Вирішити ситуацію мають зміни до існуючого законодавства, відповідний законопроект уже знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Йдеться про передачу повноважень розпоряджатися землями колишньої колективної власності територіальним громадам або ж державі. Це дозволить знайти господаря «безгоспним» садкам, закласти молоді сади і створити додаткові робочі місця.