Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство 

Костянтин Іщейкін: «Реформувати медицину потрібно за головним принципом лікарів – «Не нашкодь»!»

Костянтин Іщейкін: «Реформувати медицину потрібно за головним принципом лікарів – «Не нашкодь»!»

zasidannya-komitetu-z-pytan-byudzhetu-19-12-2016-roku-foto-z-osobystoji-storinky-narodnoho-deputata-ukrajiny-3

Як організувати нову систему охорони здоров’я і як її фінансувати – 19 грудня народні депутати України обговорювали з в.о. міністра охорона здоров’я, доктором Уляною Супрун, заступниками міністра Павлом Ковтонюком, Олександром Лінчевським, Оксаною Сивак і Романом Іликом на засіданні бюджетного комітету

Після робочої поїздки очільниці МОЗ на Полтавщину робота в бюджетному комітеті передбачала зустріч з представником області у парламенті, головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Костянтином Іщейкіним. Про це повідомляють у прес-службі народного депутата України.

zasidannya-komitetu-z-pytan-byudzhetu-19-12-2016-roku-foto-z-osobystoji-storinky-narodnoho-deputata-ukrajiny-1

  • Чимало моїх колег звернулося з проханням передати пані Уляні питання, які не встигли задати у Полтаві, або відповідь була неповною. Залишали навіть на моїй сторінці у Facebook. Я здивований, що приїзд – особиста ініціатива міністерської команди у вихідний день, і, за їх словами, мав бути неоголошеним. Доктор Супрун збиралась навідатись до 3-ї міськлікарні, як їй радили на її сторінці, до військового шпиталю, зустрітись зі студентами і лікарями-радіологами. Зустріч з іншими медиками стала несподіванкою.

Реформа необхідна! Це факт, але поступова, продумана, щоб не порушити головний лікарський принцип «Не нашкодь!». Бо ризикуємо зруйнувати існуючу систему, тоді більшість лікарів і обладнання перейде у приватні руки, а медична допомога буде надаватися хаотично.

З основних змін – держава буде оплачувати не стіни, а медичні послуги для людей. Чудово! Але Комітет з питань охорони здоров’я за два роки досі не дав визначення поняттю «медична послуга». У нас немає законодавчого визначення цього поняття і що в нього входить, прокоментував зустріч народний депутат України Костянтин Іщейкін.

Доктор Супрун зауважує, що нічого поганого не буде, якщо забрати лікарів зі складу бригад, бо «по всій країні є ФАПи, там є фельдшери вони ж надають допомогу. Парамедики мають 4 роки навчання. Вони можуть надавати допомогу. Нам потрібно навчити фельдшерів відрізняти невідкладні стани. Інколи є випадки, що достатньо фельдшеру поговорити з пацієнтом по телефону, а не виїздити… Нам не потрібні лікарі у машині «швидкої» – його місце у кабінеті! І ми можемо платити лікарю більше». Після відвідування Полтави доктор зазначила, що їй розповідали, як замість серйозних викликів, їздили на виклик через температуру. Та поки що озвучений варіант – все таки ще на стадії проектування.

  • Безумовно, пріоритети потрібні. Але ми не побачили чітких розрахунків економічних наслідків виїздів бригад на нібито менш значні випадки і чому не можна додати бригад. До речі, спеціалісти, які працювали над розрахунками госпітальних округів Полтавщини, виявили, що області бракує 13 бригад екстреної медичної допомоги, зауважив Костянтин Іщейкін. Звісно, свідомість пацієнтів треба підвищувати, щоб було менше хибних викликів. Але як лікар, я не знаю, як можна забрати колег з бригад, поки не підготовлене покоління парамедиків. Пані Уляна говорить, що перехідний період буде, поки підвищують кваліфікацію нині працюючі фельдшери, поки вчитимуться парамедики. У 2017 році кардинальних змін по «швидкій» не буде.

Народний депутат також наголосив, що початок реформ буде ускладнюватися багатьма факторами: невпорядкованістю медичних протоколів, розвиток якісної страхової медицини неможливий без врегульованого ринку страхових компаній, без визначення поняття «медична послуга», проблемою урівняння зарплат молодшого медичного персоналу і висококваліфікованих фахівців, розбудови інфраструктури госпітальних округів, ремонту доріг тощо.

  • На мою думку, рівень надання медичної допомоги має бути однаковим і для бідних, і для заможних. Тільки якщо заможні можуть платити за себе, то за менш заможних повинна доплачувати держава. А професіоналізм медиків і обладнання має бути однаковим, переконаний народний депутат. Щодо свободи вибору лікаря, то є лікарі-спікери, як лікар Комаровський. А є професіонали, які просто працюють. Тепер лікарі будуть змушені себе рекламувати, ставати спікерами. У лікарів з досвідом трошки більше шансів бути затребуваними, бо люди вже їх знають. Молодим випускникам, яких ніхто не знає, буде складніше.

Превентивна медицина важливий напрямок. Для пострадянського простору ця тема не нова. Ба більше, це у нас була розвинена мережа санаторно-курортних закладів на додачу до загальної диспансеризації. Пані Уляна повідомила, що три чверті року простоювала новостворена організація Центр громадського здоров’я. Є приміщення, є керівник, а немає роботи.

Окремо підняли питання розвитку університетської науки у контексті реформ.

Щодо медичної науки нещодавно вийшла замовна стаття, що її руйнує бюджетний комітет. Щоправда, автори забули написати, що бюджетний комітет єдиний підтримав і врятував науковців, додавши до фінансування 817 млн грн на утримання Академії медичних наук, і 204 млн грн. передається ВНЗ. І ми з колегами всіляко підтримуємо вузівську науку (і не тільки медичну). Звучала тема браку англійської мови у науковому середовищі. Але пора відкрито сказати хто знав англійську мову, давно виїхав закордон працювати. Поки науку лихоманить, відбувся відтік кадрів.

А загалом ще у нас попереду багато роботи і поміркованих рішень. Попередня команда озвучувала ще оригінальніші ідеї реформування продати будівлю МОЗу інвестору, хай зробить гарний готель-ресторан, а на виручені гроші оплатити деякі заходи по реформуванню, а МОЗ виселити за місто, підбив підсумки Костянтин Іщейкін.

Представники МОЗ України і члени Комітету з питань бюджету домовились продовжити діалог у роботі над фінансуванням системи охорони здоров’я.

Система Orphus