Ви тут:
Полтавщина Р Суспільство 

Через блокувальників свинокомлексу потерпають школярі

1393874442_pitanie

Із 2014 року ТОВ «Сільські традиції» безкоштовно забезпечували харчуванням учнів початкових класів і дітей з малозабезпечених родин місцевих шкіл № 2, № 3, № 4, а в № 1 – постачали м’ясну продукцію. Але у зв’язку з відомою ситуацією, що склалася навколо підприємства, ТОВ «Сільські традиції» постачання комплексних гарячих обідів до освітніх закладів змушені були припинити. Тож через нездорові амбіції окремої групи осіб учні замість повноцінного харчування нині отримують тільки «альтернативу» – булочки, сік, чай та хліб із маслом.

20160930_113511

Так директор Кобеляцького районного відділу освіти Наталія Коваль телефоном повідомила, що ТОВ «Сільські традиції» дійсно забезпечували харчуванням дітей, але віднедавна офіційно направили листа з повідомленням, що не можуть це робити. У перехідний період школярам дають булочки, хліб із маслом, чай… Тривають перемовини з приватним підприємцем, який зможе надавати послуги з харчування. Наразі досліджують стан питної води (яку приватне підприємство буде використовувати для приготування їжі дітям авт.), взято відповідні проби та аналізи. Найближчим часом мають бути і результати. Якщо ніяких обмежень не виявлять, відділ освіти укладе договір із підприємством в особі місцевого кафе «Білики» на надання послуг із харчування.

Директор Білицької школи ЗОШ № 2 III ступенів Іван Данько підтверджує цю інформацію: “Надійшов офіційний лист про тимчасове призупинення роботи підприємства. І у зв’язку з цим нам повідомили, що не зможуть харчувати школярів і надалі. Вважаю, що в принципі, вони зробили так, як повинні були, зробити. Але їжа, яку привозили школярам, була просто відмінної якості. Навіть не у всіх обласних школах таку готують».

20160930_113728

Сніданок школярам по праву можна було назвати комплексним, вважають у Білицькій ЗОШ № 2, – перша страва, друга й обов’язково із парою котлет, тефтель чи інших м’ясних виробів, салат, булочки, соки, какао. І це все дітки початкових класів та діти з малозабезпечених сімей отримували цілком безкоштовно, позаяк ТОВ «Сільські традиції» виявили бажання опікуватися школами й підкріпили це двосторонніми договорами між освітніми закладами та підприємством. За такою схемою отримували харчування 43 учні Білицької школи № 2 із 58! (А загалом харчуванням було охоплено до 200 школярів селища! – авт). Із року в рік у кінці листопаду освітній заклад продовжував договори соціальної відповідальності з підприємством. Так освітяни хотіли б зробити й цьогоріч.

А оскільки товариство традиційно брало під свою опіку харчування дітей, то й відповідних коштів у районному бюджеті, за словами директора, на це не було закладено. На даний момент рішеннями сесій місцевої та районної рад уже прийнято відповідні постанови виділити на харчування однієї дитини закладу – 5 грн, плюс ще 2 грн надійдуть із місцевого бюджету. Відтак собівартість одного дитячого сніданку становитиме 7 грн. Але якщо знайшли гроші, то, не приховують, що із оголошенням офіційного постачальника поки що справа затягується… У Білицькій школі № 2 дуже сподіваються, що харчування відновлять і якнайшвидше. Бо від цього потерпають діти.

Коли харчування забезпечували ТОВ «Сільські традиції», то в нас деякі дітки такої їжі не бачили вдома від народження. Ну а з теперішньою ситуацією, яка склалася у селищі, я думаю, у харчуванні нам відмовили не безпідставно. Бо який сусід допомагатиме сусідові, якщо, вибачте, на голову йому ллють усіляке й розказують, який він поганий. Поки що булочки даємо діткам і чай, сік, какао… Все. Оце все, що можуть діти зараз їсти. Домовлялися з одним приватним підприємцем, який погодився нас харчувати… Але не знаємо… У нас другий підприємець хоче харчувати школи й не дає можливості першому укласти з нами договір. І чомусь складається така ситуація, що то водичка погана, то не відтіля її возять, – говорить вчитель Білицької школи № 2 Алла Ісай.

А ще до вищесказаного додаються й батьківські аргументи та емоції. Так, мати двох дівчаток, які навчаються у Білицькій школі № 2 Людмила Дзюбенко, зізнається, що все-таки ТОВ «Сільські традиції» діток харчували на совість: «Дуже було добре, ні в які порівняння не йде із тим, що зараз їдять. Зрозуміло, те, що отримують школярі сьогодні, – це далеко не повноцінне харчування».

Але ностальгія за тим, як було «до», виявляється не одностороння. Пані Світлана Інденко весь час працювала завідуючою їдальнею ТОВ «Сільські традиції». За її словами, завжди харчували діток, дотримуючись усіх норм. Закупили спеціальне обладнання, у тому числі й відповідні термоси для подальшої доставки їжі. «Усе готувалося з любов’ю. Завжди свіже, завжди смачне, – розповідає Світлана Інденко. – Від батьків повсякчас надходили схвальні відгуки. Це нас окриляло. Собівартість одного такого обіду складала понад 11 гривень».

Заступник директора ТОВ «Сільські традиції» Романа Калатура говорить:

Ми дійсно припинили поставку гарячого харчування у зв’язку з блокадою підприємства. Так, на момент написання офіційного листа білицьким школам діяв припис екологічної інспекції про призупинення роботи товариства. Наразі цей припис скасовано. Але блокада триває. З огляду на складне становище, ми не отримуємо прибутків, на які розраховували, а щодня боремося за життя тварин. Підприємство поставлено в такі рамки, коли воно виживає з останніх сил. І як тільки блокаду буде знято і вдасться налагодити нормальний режим роботи, ми знову ж таки вийдемо з пропозицією щодо продовження харчування дітей у школах. Ми від цього не відмовлялися й не відмовляємося, і, будучи соціально відповідальним підприємством, й надалі проводитимемо політику підтримки місцевих мешканців, у тому числі й харчуванні школярів.

Наразі ситуація на підприємстві залишається критичною. Усі під’їзні шляхи й надалі заблоковано. Нині тут роблять усе для підтримки бодай життєдіяльності свиней (для порівняння, якщо їхня кондиційна вага повинна складати 115–120 кг, то наразі вона лише 85–90 кг). Й очікують на підтримку влади на різних рівнях – місцевому, обласному, загальнодержавному. Як прокоментував Роман Калатур, на офіційні звернення на ім’я Президента (зміст якого ми друкували в минулому номері газети – авт.), Генпрокуратури України, Служби Безпеки України, Прем’єр-міністра поки що теж відповіді не отримали. Очікуваного тристороннього меморандуму між підприємством-обласною владою-місцевими жителями задля вирішення конфлікту також не вдалося підписати.

.

за матеріалами газети “Село Полтавське”, автор Надія Коротич

Перейти до вмісту