Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Фахівці Держпраці розповіли про стаж роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці

Фахівці Держпраці розповіли про стаж роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці.

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці,, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679) (далі – Список).

Цим Списком для певної категорії працівників передбачено максимальну тривалість такої відпустки.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про відпустки» конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно з Порядком застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.1998р. № 16 та зареєстрованим в Мінюсті України 30.01.1998 р. за № 58/2498 (із змінами), визначено, що така додаткова відпустка надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право  працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.

Статтею 9 Закону України «Про відпустки» чітко визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зараховуються:

час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони на зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Отже, щорічна додаткова відпустка конкретного працівника залежить від кількості днів, фактично відпрацьованих ним в умовах, передбачених Списком, не менш як половину встановленої тривалості робочого дня з урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про відпустки».

Начальник відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Полтавській області Полєнова Вікторія Миколаївна

Перейти до вмісту