Ви тут:
Головне Суспільство 

На що здатні окупанти заради дискредитації українських військових

27 квітня пропагандистські ресурси незаконних збройних формувань та російські медіарупори активно розігнали інформацію про трагічний інцидент в Оленівці, де загинули цивільні. У цьому окупанти українського Донбасу звинуватили сили АТО. Ватажки бандформувань перед камерами кричали, що нібито «… внаслідок обстрілу з українського боку забороненим Мінськими домовленостями озброєнням, загинули мирні мешканці, серед яких була вагітна жінка…».
Не варто вдаватися до подробиць та намагатися аналізувати все, що верзли у прямому ефірі Захарченко, Басурін та інші піар-герої, – як після цієї події, так, і напередодні. Адже суперечностей та відвертої брехні у цих заявах та сенсаційних «подробицях» стільки, що одразу ж видно – це цинічна інформаційна фальшивка бойовиків. Щоб пролити світло на запитання, чому ці провокації із загибеллю мирних мешканців продовжуються, і яким чином бойовики їх влаштовують, нагадаємо про деякі події минулого.
Влітку 2015 року у мережі Інтернет з’явилися фото та відеосвідчення існування на озброєнні бойовиків так званої мобільної мінометної установки. Це швидкострільний 82-мм автоматичний гранатомет типу 2Б9 «Васильок», встановлений у кузові броньованої вантажівки. Зовні установка виглядає як звичайний вантажний автомобіль. Пригадаємо, до цього впродовж півроку мирних мешканців окупованих Донецька та Макіївки тероризували невідомі «сміттєвози з мінометами». Свідки постійно бачили їх то тут, то там – коли вони розгорталися і вели вогонь по мирних кварталах міст та селищ Донбасу.
Більше того, восени 2014 та навесні 2015 років в самому Донецьку неодноразово потрапляли під обстріли густонаселені житлові квартали та райони, внаслідок чого загинула чимала кількість мирних мешканців. Зокрема, були обстріляні автостанція, спортивний майданчик однієї з донецьких шкіл, тролейбусна зупинка і чимало інших людних місць. В повідомленнях про обстріли фігурувало різноманітне озброєння – від 82-мм мінометів до танкових 125-мм гармат і ракет від установки «Град».
Кожного разу, ватажки та «спікери» бойовиків звинувачували у загибелі мирних мешканців Збройні Сили України, незважаючи на те, що кожного разу наведені ними «докази» не витримували жодного, навіть не дуже ретельного, розгляду.
Наприклад це стосується, обстрілу тролейбусної зупинки, де бойовики заявляли про застосування 120-мм міномета , незважаючи на те, що передові позиції українських військ на західній околиці Донецька перебувають поза радіусом дії такого озброєння. Проте ці сухі цифри до уваги не бралися.
Завдання було простим та зрозумілим – у будь-який спосіб, за будь-яку ціну звинуватити українську сторону у «злочинах проти мирних мешканців». Навіть тоді, коли підставу для цього треба було створювати власноруч.
Нагадаємо ще кілька призабутих епізодів цієї війни. Влітку 2014 року, під час боїв на північних околицях Луганська, а також на Маріупольському напрямку в серпні та вересні 2014 року українські війська зіткнулися з так званими «мобільними вогневими групами». Зазвичай до складу такої типової групи входило не більше 2-3 одиниць транспортних засобів, на яких перевозились засоби ураження – зенітні установки, станкові гранатомети або частіше – міномети (ті самі, що добре поміщаються у кузові «сміттєвоза»), а також особовий склад, який їх обслуговував. Такі групи використовувалися бойовиками для нанесення раптових вогневих ударів по окремих позиціях та опорних пунктах українських військ (зокрема, тилових). Вони діяли за принципом «вдарив – біжи»: відбувається приховане висування на вогневу позицію, потім раптовий прицільний обстріл і швидкий відхід із займаної позиції на максимальній швидкості.
Однак, дуже скоро з’ясувалося, що бойові якості та можливості такого роду груп бойовики стали використовувати зовсім іншим чином. Спочатку в Луганську одна з банд із подивом з’ясувала, що «конкуруючий» загін бойовиків обстріляв їх з так званого «мобільного гранатомета» (АГС-17 на мікроавтобусі «Газель»). Згодом зазвичай починалася перестрілка, що не раз призводила до страждань цивільних. Ясна річ, ці бандитські «розбірки» списували на «українських диверсантів». Містом миттєво ширилися чутки про зловісну білу «Газель». Цих «диверсантів» спіймали, але з’ясувалося, що вони дійсно – з сусіднього «батальйону» адептів «русского міра».
Через певний час подібна історія трапилася у Донецьку. Тоді там замість «білої «Газелі» там фігурував сміттєвоз… із мінометом у кузові. Аналогічна історія: приховані обстріли, зокрема житлових кварталів та місць громадського користування. У кадр знову випадково потрапив «замаскований апарат» калібром не менше 82 мм у кузові.
Перелік цинічних «винаходів» бойовиків можна продовжувати дуже довго. Але, як свідчить трагедія в Оленівці, бойовики переходять від кустарщини та аматорства до більш продуманих збройних провокацій, добре скоординованих із інформаційною складовою.
 
Перейти до вмісту