“Ми маємо створювати умови для розвитку свідомого бізнесу”,- Сергій Щербак

Чергові реформи у сфері праці суттєво відрізняються від попередніх. Змінились не тільки чисельність працівників та підпорядкування центрального органу виконавчої влади, але й функціональні обов’язки Служби. Відповідно іншими мають бути підходи до наглядової діяльності та до питань праці взагалі. Отже, у який спосіб буде проводитись контроль і з якими наслідками для суб’єкта господарювання – ці та інші питання ми адресували начальнику Управління Держпраці у Полтавській області Сергію Щербаку.

 – Сергію Леонідовичу, як відрізняється робота новоствореної Служби з питань праці від Державної інспекції з питань праці та Держгірпромнагляду, на базі яких вона була створена?

– Раніше Державна інспекція з питань праці регулювала трудові відносини. Окремо функціонував Держгірпромнагляд, який відповідав за охорону праці та промислову безпеку на підприємствах. Функції з гігієни праці належали санепідемслужбі. Тобто можна сказати, що в Держслужбу з питань праці об’єдналися два з половиною органу. Отже, відомство не наділено якимись новими функціями. Як і раніше, наші фахівці займаються питаннями праці, гігієни та промислової безпеки. Однак, акценти у діяльності трішки змінилися. Наша відомство відтепер не працює як тільки наглядове. Не хотілося, щоб нас сприймали як каральний орган. Ми є службою, а вона передбачає повноваження в превентивній, профілактичній роботі.

Безумовно, державному нагляду – бути, адже ніколи не буде так, щоб всі роботодавці стали сумлінними і відповідальними. Тому інспекційна діяльність буде здійснюватися і надалі, проте акцент зміниться на попередження та роз’яснення. На жаль, на сьогоднішній день культура охорони праці на українських підприємствах на досить низькому рівні… Особливо це стосується малих підприємств… Але самі роботодавці повинні усвідомити, що безпека на виробництві – це економія насамперед їх коштів, коли все буде працювати стабільно, і вони не матимуть головного болю через аварію або нещасних випадків на виробництві.

– Наскільки трудове законодавство у сфері охорони праці зараз відповідає європейським стандартам?

– Ідеальної моделі у світі не існує, однак є ряд моментів, які ми повинні змінити, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці, до якої ми приєдналися. Наприклад, на мою думку, має бути законодавчо забезпечений безперешкодний доступ інспекторів на виробництво в будь-який час. Зараз наші інспектори, наприклад, йдучи повз будівництво і побачивши, що робітники працюють без захисних касок та відповідної огорожi на поверхах, навіть не можуть зайти на територію такого об’єкта. Збереження життя та здоров’я людини на виробництві – це мета й основний принцип нашої роботи. Був, є і залишається… Ним повинні керуватися не тільки держслужбовці, але й роботодавці. Керівники підприємств мають усвідомити, що на першому місці стоїть безпека людини праці, а потім – отримання прибутку. До речі, в європейських країнах гасло «Безпека передусім» є безумовним принципом у роботі як наглядових органів, так і всіх суб’єктів господарювання. Звичайно, культура охорони праці там формувалася протягом десятиріч. Але ж і наша країна обрала курс на зближення з Євросоюзом. І оскільки Україна є цивілізованою державою, де життя та здоров’я людини мають найвищу цінність, ми маємо відповідати цьому статусу. Ми маємо створювати умови для розвитку свідомого бізнесу.

Також, слід зазначити, що паралельне наше завдання – підвищити статус фахівців з охорони праці підприємств. Вони свідомо обрали для себе таку соціально важливу професію. Це, як янголи-охоронці працівників на підприємствах. Водночас фахівці з охорони праці є і нашими партнерами. На них ми покладаємося у своїй щоденній роботі, адже біля кожної виробничої дільниці інспектора не поставиш. Таку ж думку поділяють і наші соціальні партнери, зокрема, у федераціях роботодавців та профспілок.

– А наскільки відповідають європейським стандартам норми забезпечення прав працівників підприємств?

– Минулоріч вже було зроблено важливий крок за сприяння Верховної Ради. Раніше штраф за виявлене порушення відносно незадекларованої праці був менше 2 тис. грн. Зараз таке стягнення, у разі виявлення факту неоформлення працівника, становить близько 30 тис. грн. Це вже є аргументом для працівника, коли він може вимагати від роботодавця офіційного оформлення.

Звичайно ще далеко до ідеальної форми співпраці між працівниками і роботодавцями, але Служба Держпраці вже стала на цей шлях. І завдяки соціальному діалогу ми бачимо повне розуміння проблем з боку роботодавців і профспілок.

– Отже питання легалізації праці також на контролі у Держпраці? А скільки людей в Україні наразі працює нелегально? Хоча б приблизні цифри?

– Якщо легально працюючих в Україні наразі близько 9 млн, то, на нашу думку, десь половина людей працює нелегально. В цій складній економічній ситуації, в якій зараз знаходиться наша держава, люди самі погоджуються на нелегальну роботу. Часто власник пропонує працівникові, наприклад, дві тисячі гривень без оформлення або півтори з трудовою книжкою. І тут вже постає питання вибору. Отже, як і податкова служба, і служба зайнятості та інші структури, наше Управління проводить роз’яснювальну роботу через ЗМІ,організовує семінари, консультації в центрах зайнятості населення, зустрічі з керівниками підприємств та працівниками. Адже ті зміни у податковому законодавстві дають роботодавцям можливість вибору: чим більшу зарплату вони платять, тим менше єдиний соціальний внесок їм потрібно сплачувати до бюджету. Багато підприємців вже зараз стали на цей шлях і підраховують економію.

– Отже свою роботу, як новостворена організація, Державна служба України з питань праці та її територіальні органи розпочала із зустрічей, із діалогу?

– Саме так… розпочали із налагодження постійного та ефективного діалогу з представниками роботодавців, профспілок, керівниками підприємств та фахівцями з охорони праці. І все це для того, щоб заглибитись у суть та проблематику сфери трудових відносин. Це і правові питання, і охорона та гігієна праці, і соціальний захист потерпілих на виробництві тощо. Але найголовніше для того, щоб скерувати спільні зусилля усіх зацікавлених сторін.

Наталія Зінченко

Довідка:

Управління Державної служби України з питань праці у Полтавській області (скорочено – Управління Держпраці у Полтавській області) утворено як юридична особа публічного права, є правонаступником прав та обов’язків територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Полтавській області і Державної інспекції з питань праці у Полтавській області, в результаті реорганізації . Державна служба України з питань праці та її територіальні органи реалізують державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Діяльність цього органу спрямовується і координується через Міністра соціальної політики.