Застосування антимонопольного законодавства при вирішенні господарських спорів

У квітні 2015 року адмінколегією територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення, яким визнано, що за результатами проведених досліджень за результатами діяльності у період з 2012 року по квітень 2015 року Комунальне підприємство займає монопольне становище на ринку «утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» в територіальних межах м.Полтава.

Визнано бездіяльність КП, що полягає у невжитті заходів щодо передачі будинкових засобів обліку теплової енергії з балансу Підприємства на баланс «Полтаватеплоенерго» для їх подальшого обслуговування (повірки, ремонту), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» – зловживання монопольним становищем на ринку утриманням будинків і споруд та при будинкових територій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зобов’язано КП усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом розроблення дієвих заходів щодо передачі з балансу підприємства на баланс ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» будинкових засобів обліку теплової енергії для їх подальшого обслуговування та подання заходів на розгляд до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Не погоджуючись з рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету України КП звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним вказаного рішення.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог суд першої інстанції, з огляду на той факт, що:

1) витрати на проведення незалежної оцінки вартості майна, чинним тарифом на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачені;

2) передача КП на баланс ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засобів обліку теплової енергії неможлива та не передбачена чинним законодавством;

дійшов висновку, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є незаконними та необґрунтованими, у зв’язку з чим, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

При перегляді справи в порядку нагляду, Харківський апеляційний господарський суд підтримав позицію місцевого суду (постанова від 31.08.2015).