Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство 

Як розпізнати депресію у дітей?

Існує велика кількість захворювань, які ще дуже мало вивчені, але найбільша увага приділяється дослідженням депресій та тривожних станів. Це зумовлено, в першу чергу, їх зростаючою поширеністю у сучасному світі, зокрема у дітей. Але дитяча депресія – це найпотаємніший розлад, який дуже легко не помітити. Розповідає Олена Скрипник, дитячий психіатр Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру.

На сьогодні доведено, що депресивні розлади виникають у будь-якому віковому періоді дитинства.

Мене, як лікаря-психіатра, зацікавила скандальна книга «Мама, не читай!» Катерини Шпіллер, доньки відомої письменниці Галини Щербакової. У ній доволі правдоподібно відображені болісні хворобливі стани дитини, а потім вже дорослої жінки в депресії. Нерозпізнані (часто з вини батьків та педагогів) депресивні розлади, особливо затяжні або повторювані фази депресії, призводять до тяжких форм дезадаптації, що іноді мають незворотній характер. При важких, тривалих станах депресії можливі спроби самогубства.

Дитячі травми від проблем дорослих

Депресивні розлади у дітей та підлітків важко розпізнати через надзвичайну мінливість, нестійкість, різноманіття проявів, що виникають під одночасним впливом на дитину багатьох зовнішніх факторів. Типові прояви «дорослої» депресії у дітей нечіткі, до того ж дитина не завжди може усвідомити свої емоційні переживання.

Для депресій у дитинстві характерні коливання вираженості проявів залежно від часу доби та життєвої ситуації.

Найбільш травматичним фактором для дитини молодшого віку (до 4 років) є відокремлення від матері, від сім’ї (перебування у лікарні, санаторії, цілодобовому дитячому садочку, будинку дитини тощо). Для дітей старше 5 років – це тривала неблагополучна сімейна ситуація (сварки, жорстокість батьків, розлучення, смерть близьких та рідних). Починаючи з 7-річного віку, найбільш значущими факторами депресії стають проблеми, пов’язані зі школою (зміна класу, вчителя, відставання від однолітків, приниження вчителем).

Загальновизнаним є факт, що депресія у дитини завжди носить прихований характер. Вона ховається за дитячими капризами та скаргами на самопочуття. Так, діти дошкільного віку часто скаржаться на біль у животі, діти молодшого шкільного віку – на головний біль. Ці розлади можуть бути різноманітними або обмеженими однією постійною скаргою. Відсутність підтвердження в аналізах якоїсь серйозної хвороби не виключає того, що дитина дійсно страждає, а це свідчить про порушення в емоційній сфері дитини.

Скарга на «нудьгу» означає зниження інтересу до звичного життя. Це одна з найбільш частих ознак дитячої депресії. Надмірна сльозливість або постійна готовність до плачу виражена тим більше, чим менше вік дитини.

Коли діти сумніваються у любові батьків, по кілька разів перепитують: «Ти любиш мене?». Вони стають надмірно чутливими до зауважень, відповідають безглуздими погрозами, навіть до демонстративних спроб самогубства.

Діти незадоволені не стільки собою, як оточуючими, вважають їх винними у своєму поганому самопочутті, висловлюють масу докорів.

Сотні ознак, за якими ховається справжній стан

Залежно від стадії розвитку дитини, депресія приймає все нові та нові «образи». У молодшому віці під час симбіозу дитини з матір’ю, депресія проявляється у вигляді порушення травлення, сну, розриву контактів, припинення розвитку, зупинки у збільшенні ваги.

Пізніше, у дошкільному віці, депресія характеризується ознаками страху, коливаннями настрою та розладами моторики, нападами немотивованого плачу, агресії, посиленням страхів (темноти, самотності, тварин), появою тривоги. Можуть спостерігатись типові депресивні ознаки: тихий голос, сумне обличчя, збіднена міміка, «стареча» хода. Характерні одноманітні розхитування головою і всім тілом. Діти можуть висловлювати думки про те, що їм нічого не вдається, вони найгірші, слабкі тощо.

Одним з ранніх ознак дитячої депресії є шкільна дезадаптація. Вона з’являється поступово. Діти починають багато часу витрачати на підготовку домашнього завдання, не запам’ятовують, не можуть збагнути прочитаного.

У молодших школярів спостерігаються періодичні спади працездатності разом з дратівливістю, невпевненістю, незацікавленістю до успіхів у навчанні та іграх, зниженням ініціативи, прагненням до ізоляції, відчуттям безрадісності існування.

Вони висловлюють думки про те, що до них ставляться з презирством, намагаються образити. З’являється непритаманна дитині повільність та незграбність. Діти перестають відвідувати секції, що потребують фізичного напруження. У період покращення стану дитина обіцяє завтра йти до школи, але зранку відмовляється від своїх обіцянок, не може пояснити причин відмови, відповідає «не хочу» або «не можу». Вона весела та спокійна, коли питання про школу зникає під час хвороби або канікул. Такий стан шкільної фобії може продовжуватись 3-4 роки.

Чим ближче до підліткового віку, тим більш виявляється дисгармонійність, схильність до замкнутості, роздумів.

Підвищені вимоги призводять до погіршення депресії, та, навпаки, депресивні ознаки іноді зовсім зникають, коли знижуються вимоги та шкільні навантаження.

Іноді у деяких дітей переважає схильність до агресії. У них спостерігаються різні поведінкові розлади: бажання «зірвати зло», втекти зі школи, забіякуватість, будь-які форми протесту. Спостерігається загальна ознака – втрата життєрадісності, оптимістичного світовідчуття.

Чим загрожує депресія?

Під час депресії загострюються або виникають такі захворювання як бронхіальна астма, гастрит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, різке схуднення або ожиріння, закрепи. Також характерні вегетативні розлади: біль у ділянці серця, прискорення пульсу, пітливість та похолодіння кінцівок, відчуття нестачі повітря. Можуть зявитись або посилитись випадки нетримання сечі, калу, заїкання, нервові тіки.

Треба бути уважними та чуйними до своїх дітей. Тоді ви вчасно зможете допомогти своїй дитині, коли вона цього потребує. Намагайтесь уникати стресових ситуацій або загладжувати їх. Розмовляйте з дітьми та слухайте, завжди залишайтесь на їх боці.

Любіть своїх дітей за те, що вони у вас просто є.

Перейти до вмісту