Ви тут:
Полтавщина Споживач 

Полтавцям розповіли про стандарти, яким повинні відповідати кулінарні вироби

    ai3416

В Україні поки що чинний лише один стандарт, який визначає вимоги до кулінарних виробів, які реалізовують населенню. Це міждержавний стандарт ГОСТ 30390-95 «Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия».
Про це повідомили в ДП «Полтавастандартметрологія»
У ньому чітко прописано, що сировина, продукти і напівфабрикати, які використовуються для виготовлення кулінарної продукції, повинні відповідати вимогам нормативних документів і санітарним нормам та мати сертифікати відповідності та посвідчення про якість. Не допускається використання сировини з терміном зберігання, що минув чи сировини тваринного походження, на яку немає ветеринарних свідоцтв. Сировина й харчові продукти, які використовуються для виробництва кулінарної продукції, повинні проходити періодичні випробування на вміст токсичних елементів, антибіотиків, гормональних препаратів, мікотоксинів, нітрозамінів, пестицидів, патогенних мікроорганізмів тощо.
Ні для кого не секрет, що вживання виробів, смажених на жиру багаторазового використання, може спровокувати цілий ряд небезпечних захворювань, в тому числі онкологічних. Тому стандартом заборонено використовувати фрітюрний жир, якщо ступінь його термічного окислення перевищує 1%! На практиці ж, ніхто не знає, коли в закладі громадського харчування останній раз перевіряли якість жиру лабораторним шляхом.
Споживач має право знати, які інгредієнти входять до складу того чи іншого виробу, яка його енергетична цінність. Адже навіть дуже якісна й свіжа продукція може бути неприйнятною для алергиків чи людей з певними захворюваннями.
При виробництві й реалізації кулінарної продукції, персонал зобов’язаний дотримуватися правил особистої гігієни та періодично проходити медичний огляд.
Кулінарну продукцію, яку реалізовують поза закладами громадського харчування, упаковують в транспортну тару, а ту, що реалізовують безпосередньо на місці виробництва, чи в кулінарних відділах, в споживчу тару. При цьому упаковка має бути лише з нетоксичних матеріалів, які не вступають в реакцію з харчовими продуктами.
На кожну одиницю транспортної і споживчої тари наклеюють ярлик, на якому зазначають: найменування та адресу підприємства, найменування кулінарної продукції, позначення нормативного документа, масу нетто, кількість штук (порцій) і масу однієї штуки (порції), кількість упаковочних одиниць (для фасованої продукції), дату і час виготовлення, строк і умови зберігання, номер і прізвище пакувальника, номер партії, дані про харчову та енергетичну цінність. На ярлику також зазначають допустимий рівень небезпечних (хімічних) речовин (якщо вони використовувались при виготовленні продукції).
Тільки за умови, що кулінарні вироби відповідають цим вимогам, можна говорити про якість та безпечність такої продукції для вживання. Якщо ж споживач під виглядом піци, салату чи інших витворів кулінарів купує «великий знак питання», йому, в разі чого, залишиться лише винуватити свою надмірну довірливість та нерозважливість.
Тож не ігноруйте вимоги стандартів і Ви без сумніву будете першими на ринку «кейтерингу», а довіра споживачів, яку Ви заслужите сьогодні, сторицею окупиться Вам завтра.
Споживач, який обирає готові кулінарні вироби, зазвичай, лише приблизно знає перелік інгредієнтів, які входять до їх складу, загадкою залишаються для нього і дата виготовлення та калорійність цієї продукції. Та й сам виробник нерідко не має ані затверджених рецептур, ані технічних умов на продукцію. На роботу він теж бере кого прийдеться, без офіційного оформлення, а значить і без санітарних книжок та проходження медогляду. Упаковують подібну продукцію в поліетилен та пластикову тару, без санітарно-гігієнічних висновків…
Тож купуючи такого «кота в мішку», ми щоразу ризикуємо наразитися на серйозну небезпеку і замість полегшити нам життя, неякісний «ке́йтеринг» може дуже сильно його ускладнити, а то й поставити під загрозу.

 

Система Orphus Поделиться на fb