Полтава посередині у рейтингу комфортних для життя міст

Соціологічна група Рейтинг спільно з International Republican Institute вперше провела муніципальне дослідження, як жителі українських міст оцінюють якість послуг, роботу місцевої влади та інші показники, що визначають якість життя.

Результати дослідження виявилися трохи несподіваними.

Якщо Вінниця вже кілька років є муніципальною “зіркою” і прикладом для наслідування, то Харків, принаймні в столиці, не сприймався як успішне і комфортне місто.Фахівці кажуть це пов’язано з лояльністю населення до своїх керманичів міста.

Харків’яни вважають інакше: за їхніми оцінками, перша столиця УРСР нарівні з Вінницею – беззаперечні лідери рейтингу українських міст.

Вінниця входить в трійку лідерів по 13 показникам з 18 критеріїв, Харків лідирує в 14 номінаціях.

Полтавці висловили незадоволення комфортністю життя, рівнем торгівлі, розвитком публічних зелених зон у місті, тощо.

Опитування проводилося з 2 по 20 березня у всіх обласних центрах України, крім Донецька і Луганська. У кожному місті експерти опитали 800 осіб у віці старше 18 років.

Засновник соціологічної групи Рейтинг Ігор Тищенко пояснює, що першість Вінниці та Харкова обумовлено лояльністю населення до мерів міст.

“Те, що зроблено у Вінниці ще при Володимирі Гройсмані (був мером з 2006 по 2014 рік ), абсолютно влаштовує городян.

Високі оцінки Харкова, незважаючи на негативний політичний шлейф за мером Геннадієм Кернесом,  можу пояснити так: харків’яни задоволені тим, що він зробив для міста в частині облаштування та розвитку інфраструктури”, – каже соціолог.

За словами Тищенка, у Кернеса в Харкові є статус “свого чиновника”, і оскільки харків’янам властивий місцевий патріотизм, дії Кернеса позитивно оцінюють більшість жителів.

Дослідник зазначив, що, незважаючи на те, що настрої харків’ян практично порівну розділені на проукраїнський і антиукраїнський табору, рівень комфорту і дії влади вони оцінюють однаково.

Третє місце в рейтингу міст за рівнем комфорту розділили Тернопіль та Львів. Прорив Тернополя Тищенко називає несподіваним, пояснюючи це тим, що тернополяни виявилися одними з найбільш толерантних жителів, незважаючи на найнижчий рівень доходів по Україні – 2739 грн, що на 31% менше, ніж середньоукраїнська зарплата. Львівський феномен, на думку соціолога, зумовлений сприйняттям його як культурного і історичного міста, а також лояльністю жителів до мера міста Андрія Садового.

Некомфортна столиця Київ –  найбільше і багате місто країни – як і Полтава суттєво відстають від лідерів за всіма критеріями.

Низькі позиції Києва в рейтингу соціолог пояснює тим, що в столиці рівень життя і запити набагато вище, ніж в регіонах. “У столиці багато приїжджих, які ризикнули кардинально змінити своє життя і приїхали підкорювати Київ у пошуках кращого життя. Але, ймовірно, бажане виявилося вище дійсного”, – говорить Тищенко. Для того щоб столиці у рейтингу комфортності для життя вивести на лідируючі позиції, недостатньо називати Київ європейським містом. “Для початку необхідно використовувати інноваційний досвід Вінниці, господарський підхід Харкова і культурний і туристичний досвід Львова. І вже об’єднуючи ці підходи, столиці потрібно прищеплювати європейські цінності – чистоту, комфорт для туристів”, – відзначає Тищенко.

Отже, соціологи визначили новий “трикутник комфорту” України – Вінниця, Харків та Львів. 

“У чиновників місцевого рівня запитали, в якому місті вони хотіли б провести виїзне засідання, щоб перейняти досвід і впровадити найкраще з побаченого в своєму місті. І відповіді розподілилися між трьома містами – Вінницею, де всім в новинку електронне управління, Харковом, який привернув чиновників добре розвиненою транспортною інфраструктурою, і Львовом як культурною столицею”, – підсумовує експерт.

Найбільш відкритими респонденти назвали місцевих чиновників з Чернівців. Відкритість чиновників міст-мільйонників – Києва, Харкова, Одеси, Львова і Дніпропетровська – залишає бажати кращого: без проблем ознайомитися з документами міста вдавалося не більше ніж 4% опитаних.

Публічність місцевої влади підтвердили не більше 7% у кожному регіоні.

“Показовим є питання про децентралізацію. Практично у всіх містах жителі перекладають відповідальність за ту чи іншу галузь на місцеву владу, але при цьому масово виступають за децентралізацію”, – говорить Ігор Тищенко.