Спори щодо стягнення заборгованості за енергоносії

Нафтогазова компанія (позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Теплопостачальної організації (відповідач) про стягнення 123525,02 грн. заборгованості за поставлений природний газ, а саме: пені у розмірі 66498,79 грн., 3% річних у розмірі 13299,76 грн., 7% штрафу у розмірі 28826,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 14900,27 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме: зменшено розмір стягуваної неустойки (штраф, пеня) на 40%.

Відмовляючи частково у задоволенні позову місцевий та апеляційний суди виходили з того, що у відповідача наявні виняткові обставини, в силу яких, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В постанові Вищого господарського суду України від 11 лютого 2015 року, винесеній за результатами перегляду даної справи, колегія суддів касаційної інстанції погодилася з вказаними висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення неустойки.

Враховуючи те, що відповідач є збитковим підприємством, використовує придбаний газ для вироблення теплової енергії для потреб населення, а також те, що на момент звернення позивача до суду відповідач в повному обсязі сплатив суму основного боргу за укладеним договором, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про необхідність зменшення розміру стягнення з відповідача пені та штрафу на 40% від належної до стягнення суми.

Господарський суд Полтавської області.