Ви тут:

Угода про асоціацію та ЗВТ: ми реалісти і у нас немає часу на міфи!

Чому Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі завжди була предметом дискусій, суперечок і навіть протистоянь? Бо вона могла стати поворотним моментом для країни, і саме так сталося. Нині Угоду підписано, а до запровадження Зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна має майже ще рік, аби підготуватися й провести певні реформи, які дозволять посилити наші спроможності й послабити ризики. Утім, останні аж ніяк не «спровоковані» Угодою – вони є результатом нашої власної звички плисти за течією або остраху перед змінами. Та й з зі змістом Угоди більшість знайома виключно з публікацій ЗМІ та коментарів експертів, а вони іноді дуже суперечливі. Саме тому Угода та ЗВТ «обросли» міфами. У громади сформувалися різні думки: одні вважають, що Угода – то панацея, інші бачать у ній загрозу для свого бізнесу, треті поки що не мають визначеної думки. Ми спробували сформулювати ці «міфи» й дати на них конкретну відповідь – ця інформація є у відкритому доступі: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/myths_aa_uk.pdf.

Нині йтиметься про два з цих міфів, тим більше, що вони напряму пов’язані з останніми рішеннями уряду, а саме: перехід на європейські стандарти та можливість подальшої присутності на традиційних для України ринках Росії та країн СНД. У цьому зв’язку, нагадаємо,що Україна відмовляється від російських і радянських ГОСТів і стандартів. «15 тис нових стандартів, які будуть впроваджені відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На це потрібно буде витратити багато часу. Ми поставили для себе терміни – до 2016 року” , – повідомив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Кабмін проводить роботу щодо скорочення кількості контролюючих органів з 56 до 28, а також щодо скорочення кількості функцій чиновників з 1032 до 680, і це тільки на першому етапі. На другому етапі планується внести зміни до законодавства про ліцензування, прийняти закони про дерегуляцію, які максимально наблизять функції українського чиновництва до європейських стандартів».

Реакцію бізнесу нескладно уявити, адже такий перехід – реальна революція, яку хтось вітає, а хтось – боїться. Але головне: багатьом така мета здається не здійсненною! Заперечимо: рік тому експерти твердили: українські товари на ринках Європи ніхто не чекає, а їхня якість ще довгі роки буде не прийнятною для суворих контролюючих органів ЄС. Минув лише рік – і українські товари, включаючи продукти харчування, є на полицях магазинів ЄС, а завдяки зняттю Євросоюзом митних бар’єрів у односторонньому порядку наш експорт до європейських країн з травня 2014-го зріс майже на чверть.

Але повернімося до, власне, «міфу».

Міф: Українські компанії не зможуть впоратися з впровадженням стандартів та норм ЄС і
програють конкуренцію компаніям ЄС

У процесі виконання Угоди про асоціацію Україна запровадить у себе стандарти ЄС у ключових промислових галузях. Компанії повинні будуть здійснити необхідні зміни та інвестиції, чиїм результатом стане виробництво кращих товарів ліпшої якості. Угода визначає кілька промислових галузей, де вже передбачене наближення до норм та стандартів ЄС, і в яких цей процес займе кілька років. Угода також передбачає, що в інших галузях ЄС та Україна погодять графік руху до стандартів ЄС.
Аби запровадження нових стандартів стало результатом керованого та контрольованого процесу, Угода дає Україні певний обсяг повноважень , щоб вирішити, яким галузям слід віддати пріоритет, а також період, протягом якого слід здійснити зміни.
Цей процес, без сумніву, неможливо здійснити без певних витрат. Модернізацію української промисловості неможливо провести без інвестицій, яких, на жаль, протягом останніх двадцяти років бракувало. Існуватиме потреба в інвестиціях від самих компаній та від закордонних інвесторів, а також потреба в допомозі від уряду та міжнародних фінансових інституцій. Але такі інвестиції, зрештою, матимуть позитивний вплив на внутрішню та міжнародну конкурентоздатність галузей, що базуються в Україні, а також на споживачів, надаючи їм товари ліпшої якості. ЄС рішуче налаштований надавати цю допомогу, свої поради та ділитися досвідом у цій важливій сфері.
Нещодавно у Вінниці, Полтаві,Івано-Франківську. А 22-го грудня – у Чернівцях відбулися перші засідання Регіонального Клубу реформ,присвячені Угоді про асоціацію та ЗВТ і саме практичним аспектам їх запровадження, включаючи перехід на євро стандарти, сертифікації  продукції, шляхам виходу на євроринки та пошуку партнерів у Європі.  Мета створення Клубів проста: створити дискусійний майданчик, де місцеві бізнес,влада, ЗМІ за участі експертів  могли б обговорювати нагальні для регіону питання, обмінюватися інформацією, просувати місцевий досвід реформ, бо разом ми сильніші,це однозначно!Але зрозуміло,що скептики і відверті опоненти заперечать, посилаючись на

Міф: Якщо Угоду буде підписано, традиційний експорт України до Росії, а також співпраця з російськими компаніями, зазнає втрат через запровадження Україною європейських стандартів.

Спростовуємо беззаперечно: «Стандарти ЄС не є бар’єром для компаній ЄС, що експортують свою продукцію до Росії, чи співпрацюють з російськими компаніями. То чому вони мають становити проблему для українських компаній? Для української економіки стандарти ЄС спростять завдання досягнення відповідності зі стандартами Митного союзу. Інвестиції, потрібні для поліпшення процесу виробництва в тих галузях української економіки, які нині є застарілими, не буде втрачено.
У 2012 році ЄС у цілому експортував до Росії приблизно вдев’ятеро більше,  ніж Україна (експорт ЄС до Росії складав 152,4 мільярдів доларів, натомість експорт України до Росії 17,6 мільярдів).
Зауважимо,що за визнанням російської сторони, вона боїться саме конкуренції, яку якісні українські товари складуть російській продукції. Якщо взяти до уваги, що населення України приблизно в одинадцять разів менше, ніж населення ЄС, це означає, що експорт на душу населення з ЄС до Росії та з України до Росії мають приблизно однаковий масштаб, попри те, що, по-перше, Україна та Росія мають привілейовані торгівельні стосунки (безмитну торгівлю) та, по-друге, що стандарти
України та Росії близькі одні до одних, що мало би спростити для України експорт до Росії. Це свідчить про те, що впровадження стандартів ЄС (яким мають відповідати всі галузі Євросоюзу) не становить загрози для експорту продукції до Російської Федерації. В кожному разі, українські компанії, що виробляють продукцію для ринку Росії та Митного союзу, зможуть і далі експортувати свої товари, навіть після того, як Угоду про асоціацію почнуть виконувати. Головна зміна стосуватиметься внутрішнього виробництва, де українські компанії матимуть залучати інвестиції для модернізації своєї продукції там, де це необхідно, аби привести свої товари у відповідність до стандартів ЄС. Ці інвестиції будуть виправданими через поліпшення доступу до значно більшого ринку ЄС. Але це не зачіпатиме товарів, які виробляються суто для експорту в Росію та інші країни Митного союзу.
Запровадження стандартів ЄС не лише поліпшить якість внутрішніх товарів, які наявні для українських споживачів, і відкриють доступ до ринку ЄС, але також стимулюватимуть конкурентоздатність українських товарів на інших міжнародних ринках (наприклад, на ринку США, Китаю, Близького Сходу, Далекого Сходу тощо.
Слід звернути увагу й на те,  що великі обсяги промислової співпраці між ЄС та Росією, навіть у сфері технічної продукції, яка вимагає високого рівня взаємної узгодженості(наприклад, мотори для лайнерів Sukhoï Superjet 100 розробляють та виробляють на спільному французько-російському підприємстві PowerJet).
Тому немає жодних причин вважати, що запровадження європейських стандартів унеможливить співпрацю українських компаній з російськими.
Ми розглянули тільки два міфи – сподіваємося, ви отримали вичерпну інформацію для роздумів.Головне пам’ятати, що часу на “розкачку” практично немає, і які б перестороги ми не вбачали,краще прагматично прокласти маршрут до змін і рухатися непростим шляхом, аніж стояти на місці й дивитися у спину тим,хто пішов уперед. Рухаймося разом –бо так ми сильніші – Україна має цьому чимало прикладів.

Повний цикл ІНОФОГРАФІКИ Угоди про асоціацію з ЄС від Texty.org.ua

 

Перейти до вмісту