Щодо питання розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
Трудовий договір, укладений на визначений строк, працівник може достроково розірвати з власної ініціативи. Порядок дострокового розірвання такого договору дещо відрізняється від порядку розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін.
Частиною другою статті 23 КЗпП України передбачено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, а також у інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Підставою припинення строкового трудового договору зазвичай є закінчення його строку (п. 2 ст. 36 КЗпП). Строковий трудовий договір може бути припинено і достроково з тих самих підстав, що й договір, укладений на невизначений строк.
Однією з підстав розірвання таких договорів є ініціатива самого працівника.
За загальним правилом, відповідно до статті 39 КЗпП строковий трудовий договір може бути розірвано достроково на вимогу працівника лише, якщо є поважні причини. Це пояснюється тим, що працівник, укладаючи договір на визначений сторонами строк, по суті, погоджується відпрацювати цей строк, а отже, він позбавлений можливості розривати цей договір до закінчення його строку в односторонньому порядку, без поважних на те причин, як це передбачено для договорів, укладених на невизначений строк.
Відповідно до статті 38 КЗпП строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі:
1) хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
2) порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору;
3) неможливості продовжувати роботу у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
Слід зазначити, що до життєвих обставин, які перешкоджають продовженню роботи за строковим договором, передбачені частиною першою статті 38 КЗпП, відносяться:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічн
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом.
Цей перелік не є вичерпним, тобто підставою дострокового розірвання трудового договору можуть бути й інші причини, які можна визнати поважними і які перешкоджають продовженню роботи за цим договором.
Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.