Ви тут:

Полтавські СБУшники створили один з кращих в Україні музеїв

У  Полтаві діє один з кращих в Україні музеїв СБУ. У своїй більшості його експозиція  заснована на архівних матеріалах Управління Служби безпеки України в Полтавській області. Представлене наочно висвітлює роботу органів державної безпеки від дореволюційних часів до теперішнього часу. 

Створили музей СБУ в Полтаві кілька років тому. Тоді ставили за мету допомогти в професійному, патріотичному та культурному вихованні молодих співробітників управління. На сьогодні кімната-музей  наповнилася багатим змістом.  Таких унікальних документів та речей не побачиш ніде, переконаний співробітник УСБУ у Полтавській області Андрій Прокопенко.

“Документи, які є  в музеї — це оригінали. Таких не  побачите у жодному з музеїв, бо Радянський Союз раніше дуже прискіпливо ставився, щоб джерела не потрапили в інші руки. Тому знайти десь у Краєзнавчому музеї такі фотографії, документи — це неможливо. Тут навіть є перші посвідчення чекістів за 18-й рік. При чому у нас є полтавські посвідчення, Катеринославські, Олександрійські. Є навіть оригінал посвідчення військової розвідки, яка діяла під час війни, а це вже знаменитий СМЕРШ”

Серед декількох манекенів Андрій Прокопенко зауважив на той, що вбраний у темно-синій мундир. Чим він особливий — розповідає далі:

“Це ротмістр. Більше такого манекена ви в Україні не побачите. Це повна реконструкція парадного мундиру жандармського ротмістра  кінця 19-го кінця 20-го століття. Єдине, щоправда, у нього султани на голові немає, то колись може роздобудемо”.

Найбільше уваги в музейній кімнаті відвели важкому для області періодові. У 1937-му Полтавщина територіально набула меж, які має досі, і саме цей рік став для неї одним із найтрагічніших. Тоді у підвальному приміщенні будівлі, в якій  розташований музей СБУ, проводились масові розстріли репресованих.

“Людину засуджували, заводили в той підвальчик, розстрілювали, скидали на вантажівку і відвозили в селище Триби. Там зараз стоїть меморіал репресованим і загиблим полтавцям”.

Демонструючи фото та документи на підтвердження смертних вироків Андрій Прокопенко розповідає унікальний випадок.

“У нас у Полтаві був унікальний випадок, коли людину розстріляли, а вона вижила. Вона навіть свідомість не втратила. Її дістали з підвалу, вкинули в вантажівку — це було в грудні місяці, вивезли та  вкинули до ями.  Поки там був перекур, людина залізла під машину і врятувалася так. Дорогою потім зістрибнула з вантажівки та втекла.  Їй надали допомогу. Людина розказала, що її пограбували. Ну це зрозуміло, не скаже ж вона, що мене розстріляли НКВС”.

Це був чоловік, білорус за походженням, який народився на території Польщі, звідки він утік до Радянського Союзу, бо завдяки активній роботі пропаганди був переконаний, що там люди живуть дуже добре.

Однак, уже через кілька місяців, після того, як “щасливець”  не зумів стримати язика за зубами, його схопили вдруге. Цього разу він таки отримав смерть від кулі.

Є у музеї і зовсім свіжа історія — куточок першому в Україні військовому-спецпризначенцю, який загинув від рук сепаратистів – капітану Геннадію Біліченку. Його куля настигла у квітні цьогоріч при виконанні службового обов’язку  під Слов’янськом. На співробітників Полтавського центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом напали сепаратисти, коли офіцери вели переговори з місцевим населенням. 

Перейти до вмісту