Переселенці зі сходу поділилися враженнями про Полтаву

У Полтаві зареєстрували 7 тисяч переселенців з Донбасу. 1,5 тисячі – це діти. Півтисячі з них влаштували до шкіл, а майже кілька сотень малечі пішло до дитсадків. Усі охочі учні відвідують спортивні секції та школи естетичного виховання. 30 жінок очікують появу на світ дітей, а для півсотні немовлят Полтава вже стала місцем їхнього народження.

Як почуваються у Полтаві ті, кому довелося полишити домівки не з власної волі, розповіли “Новинам Полтавщини” деякі з цих людей перед  культурно-мистецькою програмою у  Палаці Дозвілля “Листопад”, куди їх запросили вчора.

Однак, вони не називають своїх прізвищ і просять їх не фотографувати.

Так, переселенка з Луганщини Клара Григорівна тільки-но, як приїхала зі сходу. Жінка не встигла ще отримати жодної допомоги та навіть оформити потрібних для цього документів. Проте вже говорить теплі слова про Полтаву, бо саме у цьому місті пройшли її студентські роки:

“Я дуже люблю Полтаву і задоволена всім. Люди, як скрізь люди — різні, але у своїй більшості — мені подобається”.

Луганчанка Оксана тримає маленьку донечку на руках. Розказує, що до Полтави вже звикла. Адже опіку про її родину відчуває тут повсюди:

 “Ми приїхали влітку, і в лікарні нас добре прийняли, і в дитсадок зарахували дитину, “Червоний Хрест” ми зверталися, допомагали і в міськраду — там є якась благодійна організація, то допомагала нам”.

Мама двох маленьких дітей з Донеччини Наталя, яка винаймає житло в Полтаві, каже, – з новими сусідами пощастило, бо трапилися люди чуйні та готові підтримати у нелегкі часи. Однак, є у неї претензії до деяких полтавських водіїв:

 “У мене проблема, з якою конкретно я зіштовхнулася. Донька старша у мене в третій клас ходе, а синок –  півтора роки. Тому я з візком дитячим постійно. А водії не завжди водії хочуть брати з ним в автобуси. Через це дуже великі незручності. Щоразу доводиться пішки ходити”.

Пенсіонерка Алла Олександрівна з Луганська, хоча і вперше в Полтаві, орієнтується у цьому місті легко, бо, як вона говорить, “добрі люди допомагають”:

“Люди тут дуже хороші, привітні, добрі ласкаві. Як що запитаєш — обов’язково приділять увагу, пояснять. Навіть декілька разів проводжали куди треба, бо я ж місто погано знаю”.

Нагадаємо, полтавські переселенці отримали допомогу від ООН.