Ви тут:

Полтавщина приймає ХІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

 

З 16 по 25 жовтня Полтава та Полтавська область приймає ХІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.
В Україні фестиваль розпочався 3 жовтня. Впродовж жовтня–грудня світові шедеври сучасної  документалістики зможуть побачити мешканці Вінниці, Дніпропетровська, Києва, Кривого Рогу, Львова, Житомира, Тернополя, Запоріжжя, Полтави, Сум, Чернігова, Харкова, Херсона, Донецької області, АР Криму – усього більш ніж 230 міст і містечок України. Вхід на всі кінопокази – вільний.
Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA у Полтаві та Полтавській області запрошує переглянути  близько 20 найкращих документальних стрічок 2012-2013 рр. До програми цього року традиційно увійшли фаворити ХІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який щорічно відбувається в в Києві наприкінці березня.
     З 2006 року регіональним представником фестивалю є Полтавська філія Суспільної Служби України, партнером є Полтавська обласна організація Національної спілки письменнників України.
    Так само як і цьогорічний фестиваль у Києві, мандрівні кінопокази об’єднані головною темою «Ідеорупція». Цей новотвір від команди фестивалю розглядає корупцію, як явище настільки руйнівне для суспільства, що тільки масовий спротив громадян здатен здійснити доленосні зміни в країні.
В рамках фестивалю полтавці зможуть переглянути фільм «Євромайдан. Чорновий монтаж», Україна. Показ відбудеться в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського 16 жовтня о 12.00. Оргкомітет фестивалю звернувся до режисерів, що знімали український протест і попросив надати найкращі кадри. Епізоди майбутніх фільмів про Євромайдан склалися у калейдоскоп революції, що не потребує коментарів: від ейфорії перемоги до оплакування загиблих. Революція як вибух гідності, як ейфорія свободи, як біль від усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України. Фільм охоплює три місяці революції. Від обуреного протесту до народного єднанння. Від каструль на голові до кийків і бронежилетів.  
Організатори фестивалю: Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, громадська організація «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».
ХІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбувається в Україні за підтримки уряду Швеції.
Партнери: Державне агентство України з питань кіно, Міжнародна мережа кінофестивалів з прав людини, фестиваль Movie that Matter.
Партнерами фестивалю в регіонах України є 46 провідних  молодіжних, громадських і правозахисних організацій.
Майданчиками Docudays UA у Полтаві та області  стануть вищі навчальні заклади, школи, бібліотеки.Після кожного кінопоказу організатори традиційно запрошують глядачів на обговорення фільмів і тематичні дискусії про права людини в Україні з відомими правозахисниками, діячами культури та митцями.
Закриття фестивалю відбудеться 25 жовтня в приміщенні Полтавської обласної організації Національної спілки письменнників України. Початок о 15.00. Всі бажаючі зможуть переглянути кращі документальні стрічки з колекції цьогорічного фестивалю, серед яких, зокрема, такі:

Путінські ігри / Путинские игры, Алєксандр Ґєнтєлєв, Ізраїль, Австрія, 2013, 90′
Вперше за всю історію Зимових Олімпійських ігор змагання проводять на субтропічному курорті. «Сочі 2014» за витратами на підготовку – найдорожча Зимова Олімпіада, яка б’є всі рекорди за масштабами корупції та манії величі. Для прикладу, на будівництво 45-кілометрової дороги до Олімпійського селища були витрачені такі кошти, за які цю дорогу запросто можна було б вкрити золотом або вимостити чорною ікрою. Режисеру Алєксандру Ґєнтєлєву вдалося поговорити з багатьма ключовими фігурами – від мера міста Сочі та корумпованих підрядників, сенаторів і лобістів, до президента Олімпійського комітету Росії. Ці розмови допомогли авторові продемонструвати, що підготовка цієї Олімпіади є відчутною екологічною загрозою та історією про величезне розкрадання грошей.
Зворушливою є стрічка «Йоанна»/ Aneta Kopacz / Анета Копач, Польща, 2013.  Головна героїня стрічки починає вести онлайн-щоденник, коли дізнається, що хвора на рак і жити залишилося три місяці. Тоді вона обіцяє Ясеві, своєму п’ятирічному синові, що зробить усе можливе, аби протриматися якнайдовше. І починає писати заради нього.
Бінту / Bintou, Simone Catharina Gaul/Сімона Катаріна Ґауль, Germany/Німеччина, 2014, 64′ Бінту — молода кравчиня, яка мешкає в Буркіна-Фасо і мріє про кар’єру в Європі. Її замовники задоволені швидкістю та невисокою вартістю роботи Бінту, а вона, в свою чергу, з радістю знайомиться з європейським стилем життя. Буття жінки минає в праці, вечірках з іноземцями, які живуть в її країні. Недільні дні Бінту проводить у колі друзів. Кравчиня записує відеощоденник про свої найновіші витвори і полюбляє спілкуватися онлайн в інтернет-кав’ярнях. Проте крихкий життєвий лад жінки перевертається з ніг на голову після того, як вона забирає додому з дитячого будинку свою семирічну доньку Крістіан. Тепер відповідальність за дитину Бінту повинна взяти на себе… Ця молода і сильна жінка шукає власний шлях між традиційною та сучасною культурою, намагаючись поєднати материнство з кар’єрою.
 Серед короткометражок
«Содік»/ Sodiq, Adeyemi Michael/Адейємі Майкл, UK/Великобританія, 2013
Содік мріяв вступити до університету 2008 року й стати лікарем. І от минає п’ять років, і його вже судять за вбивство.  Режисер в процесі зйомки шукає поворотний момент, який назавжди змінив життя юнака, що колись хотів стати лікарем.

Фільм-переможець DOCU/КОРОТКО «Лізо, ходи додому» режисерки Оксани Бурої (Литва, Естонія, 2012.
Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої батьків.

Рілля / Defriche, Noйmie Brassard / Ноемі Брассар, Канада, 2013, 14′
Лісанн вклала душу й серце в студентські протести 2012 року в Квебеку. Коли заворушення почали вщухати, вона розгубилася й лишилася наодинці зі своїми думками й мотивами. Коли студентський рух розпорошився, Лісанн повертається до джерела конфлікту, намагаючись осмислити власні вчинки, шукаючи слова, аби зрозуміти себе.

 

Перейти до вмісту