Ви тут:

В ТДІзПП розповіли про звільнення молодих спеціалістів

З питання звільнення молодих спеціалістів – випускників державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями по п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату працівників надала роз’яснення заступник начальника відділу – державний інспектор праці Маковій Алла Сергіївна.

Відповідно до ч.2 ст. 197 КЗпП України молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 ст. 197 КЗпП України поширюється на випускників державних вищих навчальних та професійних навчально-виховних закладів, проте не на всіх, а лише на тих, які були заявлені підприємствами, установами, організаціями і направлені на роботу відповідно до установлених порядків.

Згідно п.26. Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» (зі змінами та доповненнями) (далі –Постанова) звільнення молодого фахівця з ініціативи замовника до закінчення терміну угоди дозволяється у випадках, передбачених статтею 40 Кодексу законів про працю України.

Згідно п. 25 Постанови молодим фахівцям, які звернулися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості і зареєстровані як такі, що шукають роботу, протягом десяти календарних днів з моменту реєстрації підшукується підходяща робота з урахуванням спеціальності. Якщо підходящої роботи не запропоновано, їм надається статус безробітних з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання про працевлаштування згідно із законодавством про зайнятість населення. В цей період молоді фахівці мають право на безоплатну професійну орієнтацію, а також на участь в оплачуваних громадських роботах. На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Згідно п.27 Постанови у разі неможливості надати підходящу роботу державна служба зайнятості за бажанням молодих фахівців направляє їх на перепідготовку з метою подальшого працевлаштування за набутою новою спеціальністю чи професією.

Якщо працівник буде не згодний з фактом звільнення, то для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду, оскільки згідно п.16 Постанови спори, що виникають у разі порушень угоди, розглядаються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 232 КЗпП України трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 КЗпП України розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору.

Перейти до вмісту