Ви тут:
Суспільство 

Тут народилась нова Європа

 Сайт «Новини Полтавщини» та національний оператор «Київстар» у проекті «#ВКраїна: місце на карті – Полтавщина» продовжують захоплюючу подорож незвіданими сторінками маловідомого минулого Полтавської області. Сьогодні ми дізнаємося про таємниці, які досі приховує Полтавська битва і консультуватиме нас  краєзнавець Тетяна ВЕРКАЛЕЦЬ.  А провідником і помічником у цій справі нам стане http://vkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

Історія українського народу сповнена величними, трагічними та героїчними подіями, що докорінно змінювали хід не лише нашої, а і європейської історії. Серед таких величних, і водночас неоднозначних подій варта згадати Північну війну (1700-1720 рр.). Російсько-шведський військовий конфлікт, причиною якого стало бажання Петра І потіснити шведів у Прибалтиці і здобути, такий бажаний вихід до моря, хоча б на Півночі. Адже південний напрямок після низки військових кампаній було визнано безперспективним.

Ця далека,  здавалося би, війна не оминула і наші землі. Після низки перемог і поразок шведська армія начолі з молодим королем Карлом ХІІ планує похід на Москву. У 1708 році фронт бойових дій наближається до кордонів Гетьманщини. Петро І покладався на гетьмана Івана Мазепу, що мав протидіяти шведам в Україні. Але антиукраїнські настрої московського царя спонукали гетьмана укласти з Карлом ХІІ таємний договір. Мазепа мріяв про незалежну Українську Державу під сильним протекторатом Швеції. Деякі козацькі полки, в тому числі і ко заки Полтавського полку, підтримали гетьмана та перейшли з ним на бік шведів.

Іван Мазепа
Іван Мазепа
Петро Перший
Петро Перший

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомо, що в листопаді 1708 р. шведи вступили в північні райони сучасної Полтавщини, розташувавшись на зимові квартири у чотирикутнику між Прилуками, Ромнами, Лохвицею та Гадячем. Цікавим є той факт, що і шведи і росіяни надавали Лохвиці великого значення, адже саме там зберігалась казна гетьмана Мазепи. Першими до міста увійшли шведи, але вже за два місяці російські війська окупували місто захопивши частину казни та взяли в полон Генерального осавула Гамалію.

Карта Ніколаса Йоанніса Фішера є переробкою «Карти Королівства Польського» Ніколя Сансона оригінального видання 1655 р. з урахуванням деяких додаткових даних з карт Литви Радзивіла, карт Боплана та інших (Амстердам, 1690 р.) сайт #Vkraina.com
Карта Ніколаса Йоанніса Фішера є переробкою «Карти Королівства Польського» Ніколя Сансона оригінального видання 1655 р.з урахуванням деяких додаткових даних з карт Литви Радзивіла, карт Боплана та інших (Амстердам, 1690 р.) сайт #Vkraina.com

В  грудні 1708 року король розташувався в Гадячі. «Тут слід обов’язково згадати про облогу села Веприк, що знаходиться в 12 км. на схід від Гадяча. Втягнувши шведів в облогу маленького, навіть не укріпленого містечка Петро І домігся виснаження та значних втрат шведської армії, а також відволік увагу від своїх основних сил. Взяти Веприк Карл ХІІ зміг тільки підкупивши начальника веприцького гарнізону  полковника Фенрмора, який вночі впустив шведів» – розповідає краєзнавець Тетяна ВЕРКАЛЕЦЬ.

Важко почався 1709 рік. Українсько–шведська армія просувалась в бік Полтави. На початок весни Карл ХІІ захопив ряд населених пунктів поблизу Полтави: Опішня, Диканька, Великі Будища, Решетилівка. Штаб короля спочатку знаходився у Великих Будищах, потім було перенесено до села Жуки. Сам же гетьман  оселився в маєтностях раніше страченого Василя Кочубея  в Диканці. Становище союзників було невтішним: зі Слобожанщини наступали московські війська. Швидко оволодівши Кременчуком, Потоками, Манжеією, містечами на Орелі росіяни замкнули шведів між Ворсклою, Пслом і Хоролом. Ситуацію врятували запорожці начолі з кошовим Костєм Гордієнком, що відгукнувся на заклик гетьмана Мазепи: «Москва хоче спустошити міста, усю старшину запровадити в неволю, козаків повернути в драгуни та жовніри, народ перегнати в Московські землі за Волгу, а наш край оселити своїми людьми», – наводить слова гетьмана краєзнавець Тетяна ВЕРКАЛЕЦЬ. В березні 1709 року 8-ми тисячний загін запорожців розгромивши три російські полки під Царичанкою і Калебердою закріпив за собою береги Дніпра, Орелі, Ворскли та стали табором під Новими Санжарами. Петро І «гідно оцінив» вчинок запорожців – і у квітні 1709 року Чортомлицька січ була зруйнована російськими військами начолі з князем Меншиковим.

Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський манер названо Ucrania Cosaccorum (Аусгбург, 1740 р.) сайт #Vkraina.com
Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн.
Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій.Україну на латинський манер названо Ucrania Cosaccorum (Аусгбург, 1740 р.)
 сайт #Vkraina.com
Карл XII
Карл XII

На початок літа 1709 року швецька армія  і морально, і фізично виснажена. Частина козацької старшини почала повертатись до московського царя, схиляючи  голову перед «його милістю». В цій ситуації шведський король вирішує йти на правобережну Україну, але спочатку захопити Полтаву, де зберігалась значна кількість провіанту, фуражу й одягу. «Полтава – нікчемна фортеця» – говорив Карл ХІІ.  Та полтавський гарнізон на чолі з полковником Келіним та військом Петра І довели протилежне. 87 днів тривала облога міста і завершилась 27 червня 1709 року Полтавською битвою. Українсько-швецькі війська розбито, і разом з пораненим королем відступає на південь. 29 червня під Переволочною відбувся останній бій. На протилежний бік Дніпра переправилось  близько 3 тисяч чоловік, решта потрапили в полон, а більшість козаків росіяни одразу стратили.

За словами краєзнавця Тетяни ВЕРКАЛЕЦЬ ця трагічна переправа породила одну з найцікавіших українських легенд:«Переправляючись на човні через ріку гетьман мав при собі  казну. Аж раптом перевантажений човен почав тонути і щоб врятувати вірних козаків Іван Мазепа наказав кидати в Дніпро скрині з казною. Так третина багатства опинилась на дні. Багато відчайдухів намагались знайти скарби гетьмана. Але скоріш за все це просто красива легенда».

Сам Іван Мазепа після втечі з Гетьманщини опинився в підконтрольній Османській імперії Молдови де і помер 22 вересня 1709 року. Події ж 1709 року змінили політичну карту Європи. Перемога московського царя поставила Росію на одне з провідних місць тогочасної європейської політики, а міць Швеції та Польщі назавжди було підірвано. Для України ж настали складні часи: терор, посилення економічних утисків, обмеження автономії Гетьманщини, що для козацтва стало початком кінця.

У наступному нашому матеріалі ми познайомимо читача із місциною Полтавщини, що надихала увесь творчий шлях Миколая Васильовича Гоголя.  
Будьте разом з нами і слідкуйте за соціально-освітнім спец-проектом «#ВКраїна: місце на карті – Полтавщина» за підтримки національного оператора КИЇВСТАР у партнерстві з сайтом «Новини Полтавщини».

 

 

 

 

 

Система Orphus Поделиться на fb