Сергій Томіленко: «Покарання винних у насильстві проти журналістів залежить від політичної волі»
Чи вірить медіа-спільнота у те, що розслідування вбивства Георгія Гонгадзе буде доведено до кінця, які вимоги ставлять журналісти до нової влади та що означає масовий «похід» медійників у цю саму владу в якості кандидатів у народні депутати – ці та інші питання обговорювалися 16 вересня в ефірі телеканалу «Соціальна країна» за участі першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка.
Уже 14 років триває справа Гонгадзе, і це знакова ситуація зі станом свободи слова в Україні, – каже Сергій Томіленко:
– Згадуючи його, ми постійно говоримо про якість інформаційного клімату, атмосфери в Україні, про можливість професійно працювати, а також про відповідальність політиків, бізнесу та влади за спроби тиску на журналістів. Вважаємо, що брак політичної волі у керівництва країни заважає довести цю справу до кінця.
Певним прогресом є те, що покарання отримали виконавці, однак замовників офіційно не встановлено.
– Змінюються президенти, генпрокурори, прем’єр-міністри, міністри внутрішніх справ, але зрушень ми не бачимо. Тому 16 вересня – це ще одна нагода вчергове поставити владі завдання, аби справу довели до кінця, – зазначив Сергій Томіленко.
На його переконання, велику роль у цьому може відіграти тиск суспільства та громадськості. Та чи будуть політики відчувати відповідальність і розуміти, що народ готовий не тільки до протестних акцій, а й до більш суттєвих вимог.
Водночас, останній рік, за словами Сергія Томіленка, став критичним для свободи слова та прав журналістів: сотні колег зазнали фізичного насильства під час висвітлення актуальних подій у Києві й регіонах. Але певним чином і через такі випробування рівень довіри до українських мас-медіа зріс.
– Раніше ми могли говорити, що суспільство бачило контрольовані новини на всіх каналах, визнавало тиск на медіа-спільноту. Тепер громадськість побачила, що об’єктивних журналістів б’ють за правду, що вони перебувають на передовій разом із армією… Тому репутація чесних журналістів робить репутацію і професії загалом.
Під час розмови з очільником НСЖУ порушувалося також питання тиску російської влади в Криму на «Чорноморську ТРК». Як каже Сергій Томіленко, певним чином допомогти колегам у Криму допомагають контакти із Союзом журналістів Росії . Зокрема, у співпраці НСЖУ та СЖР відбувся розгляд журналістської діяльності Дмитра Кисельова та відповідні висновки «Общественнойпалаты по жалобам на прессу».
– Звісно, ми не можемо притягнути журналістів до відповідальності, а здійснювати лише громадський осуд – встановлення фактів неправди і пропаганди. Передаємо відповідні матеріали до Міжнародної та Європейської федерації журналістів, завдяки чому формується репутація російських ЗМІ, яку вони заслуговують: це репутація не засобів масової інформації, а засобів масової пропаганди, – коментує Сергій Томіленко.
Щодо питання масового «походу» журналістів на вибори, то, на думку очільника Спілки, їхній вплив на подальший розвиток медіа-простору доволі сумнівний.
– Той досвід, який ми маємо за роки заходження журналістів до Парламенту засвідчує: наші колеги ідуть з великим бажанням щось змінити, але потім «опиляються» справами політичної боротьби, їм стає цікавішою робота в комітетах закордонних справ, банківських комітетах, бюджетних, ніж у комітеті з питань свободи слова. Тому є велике питання, чи будуть ці журналісти займатися медіа-реформами. Навіть журналісти з іменами починають дотримуватися правил політичної сили, від якої виступають, – прокоментував Сергій Томіленко. – Тому досвід попередніх років не дозволяє говорити, що прихід журналістів у Верховну Раду щось суттєво змінить для професії.