Щодо визначення конфлікту інтересів у діяльності місцевих рад – Блоги
Ви тут:

Щодо визначення конфлікту інтересів у діяльності місцевих рад

Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII “Про запобігання корупції” визначив поняття “приватний інтерес”, “будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях”.  Можна вважати, що наявність чи відсутність у особи приватного інтересу до вирішення певного питання у більшості випадків є показником наявності конфлікту інтересів у особи.

Закон України також визначив два види конфлікту інтересів:

1) потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень,

2) реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Підпункт “б” пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII “Про запобігання корупції” суб’єктами, на яких поширюються дія Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII “Про запобігання корупції”, є “… депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови…”.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 11 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII “Про запобігання корупції”, до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належать “здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб”.

 Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України Національне агентство наділене правами “…

отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;…”.

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є розділом IV Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII “Про запобігання корупції”.

 Частиною першою статті 35 Закону України № 1700-VII визначено, що “Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності … голів, заступників голів обласних та районних рад, …, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів”.

Особи, на яких поширюється законодавство щодо конфлікту інтересів, повинні вживати заходів щодо недопущення його виникнення та заходів щодо його врегулювання, якщо він все-таки виник, а саме:

– вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

– повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

– не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

– вживати заходів щодо регулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Передбачена відповідальність за порушення законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції. 

Статтею 23 Закону України “Про запобігання корупції” визначено обмеження щодо одержання подарунків. Відповідальність за порушення визначена ст. 172-5 КУпАП.

Статтею 25 Закону України “Про запобігання корупції” визначено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.  Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 25 Закону України “Про запобігання корупції” посадовим особам місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю.  Відповідальність за порушення визначена ст. 172-4 КУпАП.

 Статтею 26 Закону України “Про запобігання корупції” визначено обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.

Статтею 27 Закону України “Про запобігання корупції” визначено обмеження спільної роботи близьких осіб.  

 Статтею 28 Закону України “Про запобігання корупції” визначено запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.  Відповідальність за порушення визначена ст. 172-7 КУпАП.

За незаконне використання інформації, що стала відома у звязку з виконанням службових повноважень, відповідальність визначена ст. 172-8 КУпАП.

Відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) НАЗК визначена статтею 188-46 КУпАП.

Підзаконні нормативно-правові акти щодо конфлікту інтересів розробляються Національним агентством з питань запобігання та протидії корупції України  (НАЗК), в якому створено Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції.  Зокрема, рішенням НАЗК від 29.09.2017 р. № 839 затверджено Методичні рекомендації щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Читайте також