Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

#За вірність народу України: сержанту Юлії Назаренко з Карлівки вручили почесну відзнаку Полтавської облради (ФОТО)

Сьогодні, 18 квітня, за дорученням голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького, депутат обласної ради Руслан Рогов вручив почесну відзнаку облради «За вірність народу України» I ступеня сержанту Назаренко Юлії Петрівні.

Нагороду Юлія отримала у рідному місті Карлівка, на подвір’ї батьківського дому.

Юлія Назаренко – начальник медичного пункту 3 батальйону 28 ОМБр. До війни працювала у Полтавському військовому госпіталі та була медсестрою у місцевій лікарні.

Коли почалися бойові дії на Сході, дізналася про брак медичних працівників на передовій, хотіла йти служити, але мала маленьку донечку, яку боялася залишати. Та згодом — у червні 2017-го підписала контракт на 3 роки, і з липня служить у 28 ОМБр.

З Юлією ми познайомилися у вересні 2018-го у Мар’їнці, тоді вона розповідала що на фронт пішла добровільно.

– Завжди дивилася новини, чула від знайомих, що не вистачає медиків на передовій, але донечка була маленькою, тому я не ризикувала, шкода було. Згодом, коли вона підросла, я уже й зважилася. Спочатку рідним нічого не говорила. Підготувала усі документи, пройшла навчання в Десні, а потім, коли мені сказали виїжджати, в той же день і повідомила. Звичайно рідні були в шоці, нервувалися і не вірили, думали, що я пожартувала. Дуже тяжко було їм з цим змиритися, у доньки перший місяць була депресія, вона не хотіла зі мною спілкуватися. Але уже все налагодилося, усі звикли, але хвилюються звичайно, і кожного дня телефонують, – розповідала Юлія.

Сьогодні вони разом з чоловіком військовослужбовцем 28 ОМБр, заступником командира з морально-психологічного забезпечення 3-го механізованого батальйону Валентином Заболотним приїхали у відпустку до батьків.

Мама Юлії Любов Петрівна розповіла, що важко було змиритися з рішенням доньки.

– Мені і зараз дуже важко говорити. Юля з дитинства була сміливою, завжди допомагала мені по господарству. Вона у нас не боїться нічого, скрізь іде напряму. Працювала медсестрою, до неї усі люди тягнулися. Ходила у ті двори до бабусів, до яких ніхто не ходив. Вони її й по сьогоднішній день чекають. Спочатку Юля їздила у Полтаву з якимись паперами. Прийде з роботи і їде. Каже – як все вийде, я скажу. Я думала, що вона допомогу оформляла на дитину. Коли каже увечері — я завтра їду… Я місяців 3 не бачила нічого, скільки сліз виплакала. А тоді, слава Богу, трішки легше стало, Юля зустріла Валіка, то й у мене трохи відлягло, бо вони удвох там були. Найбільше мені хочеться, щоб нарешті закінчилася війна…, – розповіла “Новинам Полтавщини” пані Любов.

Юлія та Валентин разом уже 2 роки, виховують доньку Юлі від першого шлюбу та роблять усе для того, аби якнайшвидше наблизити перемогу України.

– Я дякую вам за службу. Мамі дякую, бо усе краще у нас від батьків. Спасибі вам за доньку – за достойну людину, за патріота України, за людину, яка своєю жертовністю здатна зробити набагато більше, ніж деякі чоловіки. Я вас вітаю. Юлія – Ви гідний приклад для майбутнього покоління. Героїв треба знати і шанувати, – сказав депутат облради Руслан Рогов.

Перейти до вмісту