Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

Який посуд брали для випікання пасок, розповіла науковець Музею гончарства в Опішному

Як українські господині випікали великодні паски в давнину, розповіла Анна Шаблій, екскурсовод ІІ категорії Науково-методичного відділу популяризації гончарної спадщини, туризму та екскурсій Національного музею-заповідника українського гончарства.

Раніше господині до Великодня готувалися заздалегідь: у гончаря завчасно замовляли нову макітру для вчинення тіста на паску й кілька новеньких «пасківників».

Випікали паски в спеціальних глиняних формах – «пасківниках». Вони мають різні регіональні назви: «тазики», «ставчики», «бабники». Глиняні «пасківники» високої циліндричної форми можуть мати вухо. Завдяки товстим стінкам вони тривалий час зберігають тепло, тому тісто в них не западає й не осідає. За розміром «пасківники» доволі різні – від зовсім маленьких до «відерних».

“Нині на полицях крамниць безліч сучасних форм для випікання пасок – від металевих до паперових. Утім наші опішненські господині надають перевагу саме глиняним «пасківникам» – не зраджують традиціям і звичаям своїх прабабусь”.

За випеченими пасками господині визначали, яким буде рік. Якщо паска висока, рівна, рум’яна, то рік буде багатий, врожайний, родина буде здорова й щаслива, а якщо паска випеклася маленька, кривобока, то й рік буде не досить вдалим.

Процес випікання був справжнім обрядовим дійством, а готова випічка – витвором мистецтва. Перед тим, як готувати тісто, жінки наводили лад у хаті – білили, прибирали. Потім одягали свіжу білу сорочку. Бралися за справу тільки з чистими й світлими думками, у спокійному й доброму настрої. Кожен у родині цього дня намагався не гніватися. Коли ставили паску в піч, а згодом виймали – обов’язково читали молитву. Найчастіше господині випікали великодній хліб у Чистий четвер. Верх паски прикрашали виготовленими з тіста хрестиками, кісками, голубами. Пізніше випічку почали оздоблювати збитими з цукром білками, кольоровим пшоном, маком.