Ви тут:
Медицина Суспільство Україна 

Як в Україні будують систему гарантованого забезпечення медичними послугами

Минулого тижня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун побувала у Вашинґтоні на заходах у рамках Щорічних весняних зустрічей International Monetary Fund та World Bank.

На одному зі своїх виступів, вона розповіла міжнародним партнерам, як в Україні будується система гарантованого забезпечення медичними послугами українських громадян.

Ми запустили процес перетворення медзакладів на первинній ланці на комунальні некомерційні підприємства. Менш ніж за рік це зробили 100% закладів. Вони стали незалежними суб’єктами, залишивши у минулому свій совєцький та бюрократизований державний статус”, – зазначила Супрун.

Національна служба охорони здоров’я України стала єдиним розпорядником коштів на охорону здоров’я. Ми перевели 99% первинних медзакладів на нове ринково орієнтоване фінансування на основі результатів. Медичні заклади отримали можливість покращувати послуги та підняти оплату лікарям.

Запровадили гнучкі та орієнтовані на результат зарплати для лікарів на первинній ланці. Зі збільшенням фінансування первинної медичної допомоги на 20%, нам вдалося створити умови, за яких зарплати терапевтів, педіатрів, сімейних лікарів, медсестер та тепер медбратів зросли на 200-400%.

Запровадили рівні умови для всіх — приватних, державних та комунальних медзакладів. Наразі, кожен п’ятий заклад, який має контракт з Національною службою охорони здоров’я, приватний. Це означає, що конкуренція за пацієнта зростає, разом з цим покращується якість послуг в усіх медзакладах.

Дали можливість вільно обирати свого лікаря і за рік понад 27 мільйонів українців це зробили, а 76% задоволені своїм вибором.

Запустили eHealth — електронну систему здоров’я, яка стала хорошим прикладом ефективного партнерства держави та бізнесу. Комп’ютеризація медзакладів стала необхідною умовою для заключення договору з Національною службою здоров’я. І останній рік продемонстрував, наскільки швидко медики можуть міняти ручку і папір на клавіатуру та мишку — рівень комп’ютеризації збільшився з 3% до 97%.

“Одна з важливих переваг комп’ютеризації — прозорість та доступність даних для кожного громадянина. До прикладу, на сайті Наіцональної служби здоров’я тепер є електронна мапа усіх закладів, що надають первинну медичну допомогу та лікарів-ФОПів, які уклали договір з НСЗУ. Ці невеликі досягнення дали нам міцну базу — ми вже не були купою божевільних зі своїми концепціями. А мали конкретні результати: наш “продукт” виявився дієздатним і високоефективним, ми отримали потужну підтримку та довіру 27 мільйонів українців і тисяч лікарів”, – розповіла Уляна Супрун.

Рецепт успішного “стартапу” трансформації системи охорони здоров’я = впроваджувати якісні зміни, встановити ринкові принципи та отримати міцну підтримку.

До планування та імплементації змін долучилося безліч стейкхолдерів. Серед них було багато громадських та пацієнтських організацій, які замість того, щоби виконувати роль “наглядачів” стали учасниками процесу. В Україні багато таких організацій по суті виконують функції краще, ніж це може зробити держава. Ми залучили їх до процесу трансформації та отримали надійних партнерів.

“Саме спільна робота та підтримка стала успішною рисою трансформації системи охорони здоров’я. Результати помітні не лише в Україні і вже є запит від міжнародних партнерів на наш досвід змін. Зокрема алгоритм дій — як ми створили успішну коаліцію за трансформацію системи охорони здоров’я. Це перші особи держави, уряд, політичні сили, громадські організації, медичні працівники, релігійні організації, лідери суспільної думки та кожен громадянин, якому не байдужий доступ до якісних медичних послуг”, – підсумувала Супрун.