Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У ФАПі на Зіньківщині працюють майстрині, які виготовляють ляльки-мотанки, вишивають рушники та ікони (ФОТО)

Ляльки-мотанки на сейфі, килимки ручної роботи на стільцях, вишиті ікони та рушники, вироби з паперу та багато квітів – усе це зустрічає пацієнтів ФАПу у селі Попівка Зіньківського району.

Фельдшер Інна Гринь та молодша медична сестра Марія Киченко несуть людям добро та створюють гарний настрій не тільки під час лікування, а й за допомогою своїх виробів.

Інна Гринь живе в Опішні і щодня приїздить на роботу до Попівки. За професією фельдшер, освіту отримувала у Лебединському медичному училищі. Розповідає, що роботу свою дуже любить, щоправда завжди хотіла бути вчителем.

– Дідові з бабою схотілося, щоб перша внучка була медиком. І в мене вибору не було. Я виконала їхню волю. Закінчила училище і працюю за професією. А, якщо чесно, завжди хотіла бути вчителем.

Вишивкою займається близько 20 років, вишиває хрестиком та бісером. Розповідає, що вишивати її навчила мама.

– Спочатку вишивали серветки, потім маленькі дитячі подушки, а тоді почала вишивати весільні рушники на продаж. Раніше багато весіль було, за місяць я вишивала рушників по 8. Співпрацювала з весільним салоном у Полтаві, туди їх здавала. Зараз чи то рушники уже не в моді, чи весіль менше, тож, замовлень не маю. Тепер вишиваю ікони та сорочки хрестиком і бісером. Ціну своїм виробам не встановлюю, бо це у мене як для душі, щоб люди милувалися.

Вишила Інна й ікону для тодішньої Попівської старовинної церкви.

За 20 років майстриня має незліченну кількість робіт. На запитання як поєднує роботу та хобі говорить, що все встигає і робить це з душею.

– На замовлення я вишиваю сорочки. Зараз більше бісером, він популярніший. Якщо матеріали приносять замовники, то за роботу беру 200 грн.

2 роки тому жінка почала виготовляти ще й вироби з паперу. Створює лебедів, вазони, казкових персонажів.

– Робити такі поробки не важко, створюю їх зі звичайного ксероксного та кольорового паперу. Спонсора тільки треба на папір.

Справу Інни Гринь поки ніхто не продовжує, але маленька донька уже цікавиться усім, що робить мама.

Молодша медична сестра Марія Киченко прикрашає подвір’я глечиками, висаджує на клумби квіти, а її плетені килимки лежать на кожному стільці у ФАПі, на ній, як на справжній господині, тримається усе господарство.

Віднедавна вона виготовляє ляльки-мотанки, які займають своє почесне місце на сейфі.

– Килимки плету уже дуже давно. А ляльками-мотанками півроку займаюся. Робити їх навчилася за 3 дні, коли потрапила до лікарні, там і почала. Виготовляю їх для себе, для дітей, онуків, не продаю, у майбутньому — може й буду, але точно не знаю.

Якими мають бути ляльки, придумує сама, говорить, що найголовніше у цій справі — матеріали та трохи фантазії. Робити ляльки хоче і внучка Марії Михайлівни та ще маленька.

– Люди, як приходять сюди до нас, кажуть — у вас така хороша аура, що нам від вас не хочеться йти.