Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Реформа спеціалізованої меддопомоги : Які зміни відбудуться з 1 квітня на Полтавщині

Як на Полтавщині з 1 квітня впроваджуватимуть пілотний Проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення розповів директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак.

“Робота з впровадження пілоту розпочалася ще у 2016 році й тривала протягом трьох років. Проведена робота дала нам змогу створити базу банних в 1 млн 200 тисяч пролікованих випадків. Це надзвичайно накопичена база даних з аналізом – кого, як та в якій віковій категорії лікували. Ми побачили скільки було запобіжних госпіталізацій”, – розповів Віктор Лисак.

База даних з пролікованих випадків розділена 50 клініко-статистичних груп.

Спочатку метою проведення такої роботи було проведення аналізу фінансування та управління системою охорони здоров’я. Щоб стало зрозуміло, на що витрачаються бюджетні кошти — кошти платників податків.

“Головним у підготовці до впровадження пілоту для нас стало навчання персоналу та комп’ютеризація робочих місць. Ми виконали поставлені перед нами завдання і зараз відповідно до проведеної нами роботи вийшла Постанова щодо методики розрахунку медичної послуги, яку затвердив Кабінет Міністрів. Вже маючи досвід нам й доручили пілотування цього Проекту”, – розповів Віктор Петрович.

На Полтавщині відібрали 56 медзакладів для пілотування, але для співпраці з НСЗУ цим закладам необхідно було виконати чимало завдань (Комп’ютеризація, інтернет, навчання фахівців, перетворення в неприбуткові підприємства, отримання ліцензій та інше).

“Національна служба здоров’я України не вимагала комп’ютеризації, необхідна наявність комп’ютера — один на стаціонар. Але ми розуміємо, що без комп’ютеризованого робочого місця лікарі не зможуть входити у протоколи лікування. На сьогоднішній день медзаклади Полтавщини комп’ютеризовані на 70 — 100%”, – наголосив Віктор Лисак.

Полтавщина прорахувала для всієї України вартість того чи іншого пролікованого випадку.

Нагадаємо, що Уляна Супрун зазначала, що МОЗ розповсюджуватиме по всій країні напрацювання, які відбувають в медицині Полтавщини: “Ми хочемо “полтавізувати” Україну”.

“Нам необхідно відпрацювати всі механізми лікування та фінансування. Наприклад, інфаркт у 2007 році лікували по одному, а зараз по іншому”, – сказав Віктор Петрович.

В розрізі кожної лікарні проведено аналіз витрат відділення. Тепер видно на скільки доцільно використовуються кошти.

“Раніше за кошти, які виділяли на медицину, пацієнт отримував стіни лікарні, медпрацівники — ліки, платили за енергоносії, утримання енергообладнання. А зараз кошти “йдуть за пацієнтом”, тобто лікарня отримує кошти лише за пролікований випадок”, – повідомив директор Департаменту.

Нагадаємо, що  1 липня стартує “Безкоштовна діагностика”.

Госпітальний сектор розпочинає працювати у 2020 році, а на Полтавщині з квітня 2019 року. Всі заклади до цього вже готові і можуть заключити з НСЗУ угоди.

“Обрахувавши затрати на вторинку, ми зрозуміли, що необхідно проаналізувати сам процес лікування. Ми створили базу даних, а програма сама з неї обрала 11 лікувальних установ вторинного та третинного рівня, в яких проаналізувала листи призначення — це 35 тисяч призначень. Виявилось, що призначають чимало міжнародних не запатентованих назв, які не мають доказовості”, – наголосив Віктор Петрович.

Тепер форму 066 (закодовані данні пролікованого випадку) заносять в базу даних у реальному часі і в системі одразу видно хто і що призначає.

Фінансування закладів надання спеціалізованої меддопомоги з 1 квітня відбуватиметься так: 60% – отримуватимуть з бюджету (субвенція), 40% – виплата від НСЗУ за пролікований випадок. Тобто “пілотування” – це частковий перехід на фінансування за пролікований випадок.

Готуючись до впровадження пілотного Проекту Департамент охорони здоров’я почав рахувати скільки отримало б відділення від НСЗУ, якщо б Проект розпочався у січні. Так от, наприклад, стаціонарне відділення, у якому протягом місяця пролікували 8 пацієнтів отримало б, наприклад, 4700 грн. Це замало для фінансування відділення протягом місяця.

“В такому випадку головний лікар повинен перевірити діагноз пацієнта, якого пролікували та його показання для госпіталізації. Адже з таким діагнозом пацієнта потрібно було лікувати амбулаторно. В таких випадках взагалі необхідно задуматись про необхідність існування такого відділення. Якщо у відділені лікар робить 8 операцій за місяць, то пацієнту не досить безпечно потрапляти до такого фахівця”, – зазначив Лисак.

Чимало пацієнтів переймаються через, те що їх виганятимуть з відділень раніше чим потрібно, або взагалі не госпіталізуватимуть. Але це не так.

“Ціль медичної реформи — це якісна меддопомога. А якість залежить від лікарні, правильно пролікований випадок, тобто відбуватиметься аналіз листа призначення. Лікарі не лікуватимуть як їм заманеться, адже у такому разі НСЗУ за це не заплатить. Також залежить якість і від місцевих бюджетів — вони фінансуватимуть витрати на енергоносії. Пацієнт з електронним направленням від сімейного лікаря сам обиратиме лікарню, в яку він бажає звернутися. І тут для лікарні стане головним — якість медичної послуги. Пацієнт же обиратиме для себе кращий медзаклад”, – роз’яснив Віктор Лисак.

Щодо заробітної плати лікарям вторинної і третинної ланок, то Віктор Петрович зазначив:

“Лікарям повинні виплатити мінімальну заробітну плату, а все інше нараховується за корегуючими коефіцієнтами та від проведеної роботи. Якщо один хірург проводить 30 операцій у місяць, а інший — 8, то заробітна плата повинна бути відповідною. З часом так воно і буде”.

Перейти до вмісту