Ви тут:

Про оплату праці за підсумованого обліку робочого часу розповіли у Держпраці

Про оплату праці за підсумованого обліку робочого часу надає роз’яснення головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Братусь Лариса Олексіївна.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально- економічних відносин, зокрема щодо встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю.

Відповідно до статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умови виробництва не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

За підсумованого обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.

Обліковий період установлюється у колективному договорі. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові (неробочі ) дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може коливатися впродовж облікового періоду.

Графіки роботи складаються на певний проміжок часу, на певний обліковий період, у рамках якого має бути додержано встановленої тривалості робочого тижня, у будь- якому разі має забезпечуватися додержання річного балансу робочого часу. Такі графіки доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до набрання ними чинності (п.13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р.).

Графіки роботи (змінності) розробляються так, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП України. Компенсація надурочних робіт наданням відгулу не допускається.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду вилучаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустки, тимчасова непрацездатність тощо).

Законодавством не передбачено перенесення надурочних робіт на інший обліковий період.

Перейти до вмісту