Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

121 рік тому в Полтаві народився Степан Скрипник, майбутній Патріарх Мстислав

10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Іванович Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України.

Його батько походив із полтавського козацького роду, мати – рідна сестра Симона Петлюри, Маріанна Василівна, третя донька Василя й Ольги Петлюр, виховала чотирьох синів і доньку. Як згадував патріарх, у його родині було “сім дядьків священиків по материній лінії”.

Навчався в Полтавській першій класичній гімназії, під час навчання систематично відвідував церкву, співав у церковному хорі, допомагав під час богослужінь. Згодом закінчив офіцерську школу в Оренбурзі. Ще гімназистом брав участь у нелегальних гуртках учнівської молоді.  Великий вплив на зростання національної свідомості справив дядько – Симон Петлюра.

У роки революції Степан Скрипник перейшов до українських військових частин: у березні 1918-го вступив до кінно-гайдамацького полку імені Костя Гордієнка, особистий ад’ютант Головного Отамана Української Народної Республіки Симона Петлюри (1920-1921). Був заарештований німцями разом із Симоном Петлюрою, провів у Лук’янівській в’язниці Києва понад чотири місяці.

Читайте також: Будинок Патріарха Мстислава може зникнути з мапи Полтави, – Олександр Горай

У 1923-му емігрував до Варшави, закінчив Вищу школу політичних наук. У 1930-му обраний послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі. Брав участь у церковному і релігійному житті. 1 вересня 1941-го увійшов до складу «Тимчасової адміністрації Української православної церкви» на Волині.

Степан Скрипник із дочкою Маріянною. 1940 р. фото: http://gk-press.if.ua

Дружина Степана Скрипника загинула за нез’ясованих обставин після зайняття Львова радянськими військами. Він сам піклувався про дітей, а у квітні 1942-го прийняв чернечий постриг під ім’ям Мстислав. Висвячений на єпископа Переяславського. Восени був заарештований гестапо, перебував у в’язницях Чернігова, Прилук та Києва. За клопотанням духовенства звільнений у квітні 1943-го.

З 1947-го – митрополит УПЦ Канади. З 1949-го – митрополит УПЦ в Америці. Збудував церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруці, поблизу Нью-Йорка. Очолив УПЦ у США в 1971-му.

30 жовтня 1989-го проголошений патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та за кордоном. Саме в автокефальній церкві Мстислав убачав символ і гарантію незалежності України. На Всеукраїнському православному соборі в червні 1990-го обраний патріархом Київським і всієї України УАПЦ (інтронізований у храмі св. Софії у Києві).

В’ячеслав Чорновіл зустрічає Патріарха Мстислава в аеропорту Львова. 27 жовтня 1990 року. Фото gk-press.if.ua

В жовтні прибув в Україну. Після створення в 1992-му УПЦ Київського патріархату проголошений її патріархом. Тоді ж передав новоствореним Збройним силам України прапор 3-ї Залізної дивізії Армії Української Народної Республіки.

За три роки свого патріаршества Мстислав сім разів відвідував Україну з тривалими візитами. Бував і в Полтаві.

“Патріарх був щедро обдарований світлим розумом і чудовою пам’яттю. Людей притягувала його простота і щирість при спілкуванні. У цьому пересвідчилося чимало віруючих Полтави під час зустрічей із святійшим у приміщенні обл. філармонії (травень 1991), міській раді, урочистого церковного служіння в Успенській церкві на Соборному майдані (19 грудня 1992)”.

Помер 11 червня 1993-го у місті Грімсбі (Канада). Похований у скрипті собору святого Андрія у Саут-Баунд-Бруці.

На фасаді будинку, де мешкала родина Скрипників, у липні 1994 встановлено меморіальну дошку на честь патріарха Мстислава (архітектор Ю. В’ялий). У будівлі зусиллями православного сестринства св. кн. Ольги, єпархіального управління УПЦ КП та національно свідомої інтелігенції міста в липні 1995 відкритий меморіальний музей, що діяв на громадських засадах. Вулиця Карла Лібкнехта, де розташована садиба, у 2016 р. перейменована на вул. Патріарха Мстислава.

За матеріалами УІНП і Полтавіка