Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Декларування доходів громадян за 2018 рік, – Жанна Кузнецова

На актуальні запитання: „Декларування доходів громадян за 2018 рік” відповіла під час Інтернет-конференції в ОКІА “Новини Полтавщини” заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова

Коли у громадянина виникає обов’язок щодо подання податкової декларації?

Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає у випадку отримання доходів: 

– від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Кодексу);

– від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 Кодексу);

– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

–  від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс). До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів.

– у вигляді іноземних доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначених у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

– у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

– у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

– у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 Кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

– у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

– від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

– від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

– у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

– з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

– при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу).

Які зміни щодо декларування доходів з’явилися останнім часом?

У 2018 році до Кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані подати декларацію. Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені Кодексом податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Коли декларацію подавати не потрібно?

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 розділу IV Кодексу обов’язок платника податку з подання декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи:

– від податкових агентів, які згідно з розділу IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

– у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV Кодексу обкладаються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

У яких випадках громадянин звільняється від обов’язку подання податкової декларації?

Пунктом 179.4 ст.179 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації, а саме:

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

– є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року; 

– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; 

– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; 

– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; 

б) у решті випадків, визначених розділом IV Кодексу.

Чи може громадянин не відвідувати податковий орган особисто з метою подання податкової декларації?

Податкова декларація подається платниками податків  за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

–  особисто або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо  увагу,  що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

До якого податкового органу подається декларація про майновий стан і доходи?

Фізична особа – платник податку подає декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою, тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі. 

У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою. 

Куди подають декларацію про майновий стан і доходи внутрішньо переміщені особи?

Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня  2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу. Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Чи зобов’язаний я подавати декларацію про майновий стан і доходи, якщо я отримую дохід від здавання в оренду земельного паю фізичній особі?

При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Який порядок декларування доходу та сплати податку у разі надання квартири в оренду іншій фізичній особі?

У разі надання нерухомого майна (будинку, квартири, кімнати, тощо) в оренду, якщо фізична особа-орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету є орендодавець. При цьому  такий орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплачувати податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

У які терміни необхідно подати декларацію?

Останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації  02.05.2019; для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).

 Який граничний строк сплати громадянами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації за 2018 рік?

Громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність зобов’язані сплатити визначені в декларації податкові зобов’язання не пізніше 31 липня 2019 року.

Водночас, звертаємо увагу на порядок сплати податкових зобов’язань.

Платники податку – фізичні особи, які зобов’язані подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

Яка процедура подання декларації про майновий стан і доходи для громадянина України, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання?

Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).

Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.

Довідка про сплату або відсутність податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.

Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку».

ГУ ДФС у Полтавській області