Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Про законодавче врегульовання питання булінгу розповіли фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області

Знущання над дитиною з боку його однолітків – явище не нове. Воно було за часів радянських часів і є в незалежній Україні. Такі явища зустрічаються у всіх країнах світу, тому в 2000-х роках в усьому світі розгорнулися масштабні антибулінгові компанії.

Відомо, що в Україні приблизно кожна четверта дитина стикається з цькуванням в школах, і майже половина з них нічого і нікому не розповідає, залишаючись зі своїми проблемами один на один. За даними звіту фонду ЮНІСЕФ в 2017 р. в Україні 24 % дітей стали жертвами цькування в школах. Причому 40 % постраждалих нікому про це не розповідали. Всього в світі піддається цькуванню близько 150 млн. дітей – кожен другий учень у віці від 13 до 15 років. У Міносвіти України відзначили, що в 2017 році до вітчизняних психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу булінгу. Як бачимо, це непоодинокі випадки, а цілком системний процес, який спостерігається по всьому світу.

З метою врегулювання цього явища в українському суспільстві 16 січня 2019 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який набрав чинності 19 січня.

Прийняття даного закону вносить зміни в низку законодавчих актів та нарешті законодавчо врегульовує поняття булінгу та відповідальність за нього.

Про те, що передбачають законодавчі новації консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Відтак Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений статтею 173-4, де визначається, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Вищезазначене діяння, яке вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Вищезазначене діяння, яке вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Булінг, який вчинений повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також законодавчими новаціями передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Зазнало змін також законодавство про освіту. Так, частину 1 статтю 380 Закону України «Про освіту» доповнено пунктом 3-1, який визначає булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Також із законодавчими змінами до повноважень керівників навчальних закладів доповнені такі, що полягають і діяльності спрямовані на забезпечення створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розгляд заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видача рішень про проведення розслідування; скликання засідань комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування. Також керівник навчального закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

В свою чергу здобувачі освіти отримали права на отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування) та, в свою чергу, зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Нагадуємо, що з січня минулого року 2018 року розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Тобто дані категорії осіб отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Додатково повідомляємо, що діє національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116 123.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Варто зауважити, що всі проблеми потрібно намагатися вирішити, а для цього не варто соромитися або боятися розповідати про них, адже навколо обов’язково знайдуться люди, які зрозуміють,підтримають і допоможуть впоратися з труднощами.