Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Потрібно говорити глядачам правду, – Андрій Полтава

У 2018 році блогером №1 в Україні став наш земляк Андрій Полтава. Більшість учасників опитування телеканалу ICTV віддали свої голоси саме за Андрія та його проект «Вата Шоу». Останній більш відомий активним користувачам Інтернет-мережі, де «Вата шоу» вже 5 років користується популярністю.

Проект не про дитячу публіку, зважаючи на «дорослу» лексику. Та й не для слабкодухих, котрі вірять у міф про добрих «братів-росіян». Бо у програмі Андрія їх можна побачити справжніми, як то кажуть, у всій красі. Часто градус агресії та ненависті до України й українців просто зашкалює, а ведучому доводиться вимикати звук чи відключати скайп-зв’язок зі співрозмовником із федерації. Про проект, ставлення сусідів, блогерство та волонтерство розповів автор та ведучий «Вата Шоу» Андрій Полтава.

Пане Андрію, звідки з’явилася ідея такого проекту?

Це було цілком логічно. Після того, як почалися події на Майдані, я мав можливість спілкуватися із росіянами через чат однієї комп’ютерної гри. Тоді це не був тролінг, я просто пояснював росіянам, що відбувається в Україні — і наштовхнувся на стіну нерозуміння. Точніше, вони насміхалися над усім. Я тоді почув уперше слова «хахли», «майданутиє». Врешті-решт зрозумів, що їм нічого пояснювати не потрібно, вони й так все чудово знають, що є окупантами. І зрозумів, що з ними потрібно спілкуватися по-іншому. З цього й почався тролінг.

Дивлюся ваше шоу із задоволенням. Але останнім часом виникає одне запитання: звідки у вас стільки терпіння? Зважаючи на відверту неадекватність гостей, а часто й агресивну ворожість та ненависть.

Як кажуть, людина така скотина, що звикає до всього. Насправді вже ніякого терпіння немає, вже все вичерпалося. Не можу чути їхню постійну брехню, зневагу до українців. Але це робота, яку потрібно виконувати. Бо якщо з перших хвилин пошлю туди, куди потрібно посилати, то люди не почують важливу інформацію про те, як росіяни насправді ставляться до України й українців.

За 5 років у «Вата Шоу» були притомні росіяни, котрі відверто говорили, що вони не погоджуються з політикою Путіна?

Трапляються. Але там теж є два види «притомності», як ви кажете, «нормальних» росіян. Якщо росіянин вам каже, що він не любить владу і не підтримує Путіна, це ще не означає, що він любить Україну. І взагалі вважає українців за людей. Нещодавно якраз був такий чудовий представник із Сибіру, теж спочатку говорив про те, що їм погано стало жити, що вони владу не люблять і хай той Путін… А коли я запитав про Україну, почув у відповідь: «Та яка ж це Україна? Це окраїна, вигаданий народ, вас немає, хохли, малороси»… Тому це теж потрібно розуміти, що росіяни — імперці у своїй більшості. І лише дуже невелика частина росіян, які найчастіше мають українське коріння чи інших національностей, прямо кажуть: «Андрію, ми вас підтримуємо. Слава Україні!» Але їх не можна показувати, бо суспільство в Росії тоталітарне і в цих людей будуть неприємності.

До речі, серед українців побутує такий міф, що коли не стане Путіна, а прийде президент-ліберал, то війна закінчиться, стосунки налагодяться, будуть «мир, дружба і жуйка».

Насправді це міф. І Путін — це така собі вишенька на купі лайна, яку утворює це російське суспільство. Не буде Путіна — абсолютно нічого не зміниться. Це правда. Росіяни підтримують його. І навіть якщо вони не підтримують Путіна, то підтримують Росію у прагненні захопити Україну, знищити українців, асимілювати її. І всі наші здобутки — Томос, безвіз — все абсолютно, скільки б росіяни не говорили, що це не важливо, але їх це дуже дратує. Вони не можуть зрозуміти, як це так, що «малороси» живуть краще, ніж вони «вєлікороси». Потрібно розуміти: їх роками привчали до думки, що вони кращі за нас, що вони наші господарі, а ми — їхні раби. І якщо не стане Путіна, буде інший путін.

Власне, антиукраїнська пропаганді в сусідів працює давно. Яскравий приклад — мої російські родичі, які приїздили в Україні ще до Революції Гідності і були дуже здивовані, що в нас гарно, комфортно і полиці магазинів забиті. Бо російська пропаганда вже тоді стверджувала, що ми тут без їхньої допомоги ледь не траву їмо.

Це так. Я теж був здивований, бо до 2013 року не цікавився Росією, не їздив туди працювати. А потім, коли почав з ними спілкуватися, з подивом дізнався, що у них кожного року цілі шоу влаштовували з тим, як українці нібито крадуть газ, як росіяни нібито будуть його «хохлам» перекривати. І на шоу військовий хор Алєксандрова (той, що втопився разом з літаком) співав «…и тогда мы Украине отключим газ — и хорошее настроение не покинет больше нас». Отаке співали по всіх каналах, а увесь зал реготав, бо це ж круто — відключити в морози газ, щоб «какли» замерзли нарешті. Вони до цього часу розповідають, що ми без їхнього газу змерзнемо.

Росіяни не зміняться. А мешканці ОРДЛО? Вони у вас теж інколи потрапляють в ефір. Психологія і риторика змінилася в цих людей? І чи можлива їхня реінтеграція в Україну?

Можлива. Але слід розуміти, що час працює не на нас у плані формування суспільства. Для дорослої людини 5 років промайнули, як один день. І для мене все свіже, події в Іловайську ніби ще вчора були — й досі болить це все. Але дитині тоді було 5 років і вона нічого не розуміла. А зараз вже 10 — і це вже певною мірою сформована людина. І їм там, дітям, розповідають, який Захарченко був молодець, який був Моторола герой. Вони цим живуть і в тому суспільстві підростають. І чим довше, тим важче буде потім переконати у зворотному, в тому, Моторола — це автомийник з Росії й терорист, а не герой. Повний дебіл, котрий по своїх стріляв із ручного гранатомета заради приколу. І їм це не пояснити. І чим довше це тягнеться, тим важче буде реінтегрувати. Насправді, більша частина, хто міг і хотів, приїхали в Україну. Або в Росію. Залишилися ті, хто є заручниками ситуації: їм нікуди їхати, деякі побували в Росії, подивилися, що там не краще, ніж в ОРДЛО, і повернулися назад. І таких випадків чимало. Проте нині стоїть інше питання: чи буде Україна через якийсь час. Бо якщо зараз українці проголосують за проросійського кандидата, то будуть Україну інтегрувати в ОРДЛО, а потім все разом — у «малороський федеральний округ». Тому зараз потрібно цю проблему вирішувати.

У програмі «Рандеву» Яніни Соколової ви сказали, що на цей політичний рік невтішні прогнози.

Я реаліст. Поки сидиш у Фейсбуці, де ти побанив усіх неадекватів, здається, що навколо чудовий світ, де люди розуміють, що відбувається. Але коли виходиш на вулицю і спілкуєшся із реальними людьми, які живуть без Інтернету, бо дивляться телебачення і спілкуються один з одним, розумієш, що там зрада на зраді. Люди в нас не знають, як побудована держава, що в нас парламентсько-президентська республіка, що в нас парламент головніший, ніж Президент. Вони не знають обов’язки Президента, не знають, хто кому підпорядковується. Люди вірять у російську пропаганду. І хоч їх і забанили, все одно ходять у «контактікі» та «однокласники», там підпитуються цією брехнею. Вірять в казочки. Найбільша проблема українців — це популізм. Бо вірять у білборди, де Юля обіцяє знизити ціну на газ удвічі. Юля вже нам раз зробила по 480 доларів контракт. І «бери або плати» схему, коли хоч витрачаєш газ, хоч ні, але повинен за нього розраховуватися. А люди вірять в казочку.

На жаль. І риторику ваших російських героїв можна почути навіть у рідній Полтаві.

А це ж всі вихідці з СРСР або ті, кого виховали вихідці з СРСР. Тут як із Мойсеєм, котрий водив євреїв 40 років пустелею. Водив саме для того, щоб вимерли раби. Бо ті, хто вийшов із Єгипту, були рабами, як і ті, кого вони народили. Рабами за свідомістю, не могли жити вільно. Тому якби Україна почала свій шлях 25 років тому, тоді ще позбулася комуністичних символів, більш активно працювала в напрямку незалежності, то нам лишилося б йти років 15. А так виходить, що ми тільки 5 років як почали йти. І в цьому проблема.

Ваше шоу — крута контрпропаганда. Як і програми інших блогерів в Інтернеті. Але їх, на жаль, не має на жодному загальнодержавному каналі, за винятком «Прямого». Чому канали не хочуть брати такі проекти? Адже той самий сільський житель не завжди має доступу до Інтернету і не може подивитися в обличчя російським «братам» і побачити їх реальними.

Тому що канали належать певним людям, які не зацікавлені в цьому. Ми ж їх всіх знаємо поіменно: як не олігархи, то куми Путіна. Нащо їм ця контрпропаганда? Дивіться, яка в Опоблоці головна теза на виборах: «начнем с мира». Тобто капітулюємо, віддамо Крим, Донбас, два народи посварили, винні Порошенко й Путін, а народи люблять один одного просто в ясна цілуються. Отака теза. Мовляв, це політики чудять. А те, що росіяни нас ненавидять, про це мовчать. От чому «Вата Шоу» так не подобається росіянам? Тому що воно показує правду і те, як все насправді. І повністю ламає пропаганду про братерні народи.

Ну вам ще доводиться бути просвітником-істориком…

Я абсолютний аматор, хочу попередити. По верхівках нахапався історичних фактів. Хоча якщо 5 років займатися одним і тим же, то за цей час можна було закінчити університет…

— … за фахом історика.

Так. І у вузькій проукраїнській історії я все-таки фахівець.

Пане Андрію, ви позиціонуєте себе як російськомовний українець. Але при цьому ви за українську мову і за квоти?

Звичайно.

І за двомовність… українсько-англійську чи навіть китайську?

Так. Китайська, японська, іспанська, німецька чи французька як друга мова. Потрібно для себе розширювати світ, відкривати його. Ми дуже замкнені у цьому своєму «совкові». Мені дуже шкода, що я не знаю іноземних мов на достатньому рівні. Бо це на стільки відкривається увесь світ, коли ти просто приїздиш в іншу країну й почуваєшся, як вдома, будь-де і не вважаєш себе чужинцем, бо можеш спокійно орієнтуватися, спілкуватися, знаходити друзів, бізнес-партнерів. А ми зациклилися їздити на Росію і батрачити на них. Отакі в нас налаштування.

Ну нас же й налаштовували, що ми можемо заробити в сусідів, там чекають, а в Європі ми нікому не потрібні.

Так, це ціла програма. Як і розповіді про гей-паради — їх росіяни найбільше бояться. Але по факту, якщо подивишся, як у Європі до українців ставляться, які зарплати — це небо й земля. Це наші звикли роками їздити в Росію, бо знають мову. Знову ж, усе упирається в мову. Щоб поїхати на роботу до Європи фахівцю потрібно досконало знати мову, якщо він хоче реалізувати свої професійні можливості. Бо якщо не знаєш мови, то це фізична праця, яка скрізь оплачується дешево. Тому хочу, щоб у нас добре знали іноземні мови.

Земляк і колега-журналіст Роман Скрипін назвав вас порохоботищем. Це образа чи комплімент?

Абсолютний комплімент. Я не приховую того що підтримую Петра Порошенка. Ще відтоді, коли він не був Президентом, подобався як бізнесмен, людина, котра багато чого досягла в житті. Він мені імпонував тим, що досяг успіху в бізнесі власним розумом і власними силами. А не так, як януковичі й путіни, котрі все життя були нічим. І вітчизняні чиновники, яких теж багато, але їх ніхто не чіпає. Мовляв, нічого страшного, що у них і маєтки, і коптери, і яхти, а бізнесом у житті й дня не займалися — все на зарплату.

Мені ще подобається Петро Олексійович як Президент тим, що він незалежний — його важко купити. Чого Путін каже: будь хто (влаштує з кандидатів) — тільки не Порошенко. Саме тому, що не можуть вони на нього тиснути. Дуже хочеться вірити, що Петро Порошенко вирішив увійти в історію як адекватний проукраїнський Президент. І всі дії за ці 5 років доводять, що він продовжує цю лінію — «далі від Росії». І мені хочеться, щоб ми так і рухалися.

На одному з вітчизняних сайтів «Вата Шоу» критикували за нецензурну лексику. І за те, що нібито ображаєте гідність співрозмовників. Як ставитеся до таких закидів? Особливо зважаючи на той факт, що росіяни у спілкуванні з вами лексику не добирають.

Проблема в тому, що українці дуже мало спілкувалися з сучасними росіянами. Про Росію всі знають більше з російського телебачення та фільмів. Тих, що зняті в Україні для росіян. Вони думають, що там всі білі-пухнасті, виховані, а навколо маєтки. Насправді це все в Києві, Одесі та Криму знято. Та от, з приводу нецензурної лексики. То не нецензурна лексика, а сучасна російська мова. Поспілкуйтеся з росіянами — і ви дуже здивуєтеся. Я за своє життя у спілкуванні з мамою чи татом жодного разу не вживав нецензурних слів — це просто неможливо. На Росії матюкаються з татом, мамою, дружиною, дітьми — і діти у відповідь. І це цілком нормальна ситуація для них. Я використовую нецензурну лексику свідомо. По-перше, для підсилення емоційного ефекту. По-друге, завжди пояснюю, що свого часу в нашому полтавському педуніверситеті вийшла брошурка про бранну річ. Так от, бранна мова використовувалася на полі брані, тобто бою. От стоїть військо проти війська, всі розуміють, що будуть важкі рани і якось не хочеться бігти один на одного. От вояки і починали один одного заводити. Я теж використовую будь-яку зброю проти ворога. В тому числі й нецензурну лексику. Нас, українців, постійно змушують бути такими бичками на заріз — лагідними кастрованими телятками, які не можуть нічого у відповідь сказати і чинити спротив. Мені пишуть: Андрію, не уподібнюйся росіянам, не матюкайся, не кажи нічого поганого. Підіть тоді до наших військових і теж скажіть їм: не уподібнюйтеся російським військам — не стріляйте в них, хай вони у вас стріляють, будьте лагідними. Ще один написав: ви ганьбите українців, українці, мовляв, ніколи не матюкалися. Як приклад, згадую лист козаків до турецького султана. Так це ж ще лагідно написали, називаючи султана “козолупом” і кобилячою сракою. І це історичний факт. Так що не потрібно думати, що українці — це лагідні телятка. Ми, коли потрібно, можемо й пенделя дати.

Ви окрім блогерства ще й волонтерите. Що означає статус офіційного волонтера АТО? І яким військовим частинам допомагаєте?

Статус означає, що я внесений до реєстру волонтерів АТО (такий існує). Я звітую за всі витрачені кошти, на відміну від тих, хто ніде не зареєстрований. Допомагав різним частинам, спецслужбам — усім хто знаходиться в АТО, а нині в ООС. Абсолютно всім, хто надсилав заявки із військових частин, виконував максимально по можливості їхні запити.

Що потрібно, аби стати блогером номер 1 в Україні?

Все дуже просто: треба казати правду глядачам. Навіть якщо є якісь проблеми, щось не вдалося, з волонтерством щось не так, не зміг зробити так, як планував, — потрібно сказати правду. І все. І глядачі будуть тобі довіряти. Бо люди дуже тонко відчувають, коли їм брешуть.

Настя Тополя